Про здобуття перемоги Болгарією на “Євробаченні-2026” та 9 місце Leléka ми поспілкувалися з Германом Нєновим – креативним керівником “Євробачення” від України у 2023 році та продюсером нацвідбору-2026.
У розмові з Коротко про він перерахував своїх фаворитів та пояснив, чому Bangaranga не є такою простою, як може здаватися на перший погляд.
Герман Нєнов був креативним продюсером нацвідбору-2026. Фото: instagram.com/german.nenov
– Яке ваше враження від пісні та постановки Болгарії? Чимало людей критикують номер за елементарність та тікток-спрямованість.
– Як я вже ділився думками у своєму профілі в Instagram, щоб здобути перемогу на “Євробаченні”, необхідно вкрай чітко відчувати кон’юнктуру та відповідати їй. У цьому випадку Bangaranga – як пісня, як виступ, так і харизма артистів – безсумнівно влучила в даний контекст і цілком заслужено перемогла.
Безумовно, це можливо назвати трендом тіктоку, але це також складова сучасного культурного ландшафту. Я не вважаю цю презентацію примітивною, оскільки в ній міститься не менше сенсів, ніж у багатьох, на перший погляд, “серйозних” номерах, а іноді навіть більше.
Цей виступ, якщо розмірковувати про зміст, стосується кожного з нас. Кожен може знайти у ньому щось близьке: всі ми дещо з “нервовим тіком”, однак при цьому продовжуємо танцювати та насолоджуватися життям. Якщо переглянути його декілька разів, там можна виявити чимало асоціативних метафор, які дуже влучно працюють.
По-друге, це був один із найбільш оригінальних перформансів, з точки зору візуальної мови. Він створений не за класичними стандартами “Євробачення”, а скоріше нагадує виступи рівня MTV EMA або Brit Awards. Він мав частково кліпову структуру в комбінації з першим використанням кінокамер ALEXA у телевізійній трансляції конкурсу.
Це рішення режисера, підкріплене технічною складовою, виглядало дуже сучасно з точки зору візуальних тенденцій і стало свіжим подихом у ностальгічному калейдоскопі виступів першої десятки. При цьому виступ залишався легким для сприйняття, але наповненим великою кількістю сенсів, про які ми так любимо говорити.
Окрім цього, перформанс був насичений візуальними сигналами, які на підсвідомому рівні зосереджували та утримували увагу глядача до самого фіналу. Як приклад – початок номера, де для глядачів телебачення зображення було перевернуте догори ногами. Саме завдяки сукупності таких рішень цей номер і переміг. Значущим фактором, на мою думку, стала популярність балканських мотивів у Європі. Це звучання позитивно сприймається аудиторією, воно часто стає основою треків, які заповнюють танцполи. Тому, крім концептуальної та сценічної частини, тут, безумовно, є ще й музична основа.
– Що думаєте про ймовірну участь у підготовці номера-переможця проросійського артиста Філіпа Кіркорова?
– На цей момент вже опубліковано офіційне повідомлення болгарської делегації з переліком команди, залученої до конкурсу. У списку творчої групи представлені артисти з різних країн, у тому числі й з України. Ім’я Кіркорова там відсутнє. Я не вважаю за потрібне додатково втягувати цю персону в інформаційний простір.
Це був один із найбільш свіжих перформансів, з точки зору візуальної мови. Фото: Getty Images
– Хто був вашим улюбленцем?
– Серед моїх цьогорічних улюбленців Фінляндія, Данія, Молдова, Чехія та Литва. Мені дуже подобаються художні рішення виступів цих країн і унікальність артистів, це надзвичайно важливо сьогодні.
До речі, мені щиро шкода, що Литва була оцінена недостатньо високо, оскільки це дійсно потужна та цілісна робота, як з точки зору музики, так і сценічного втілення.
– Чи згодні ви з оцінками, які отримала представниця України Leléka? І що можна було б вдосконалити в її виступі?
– Україна вже, якщо я добре пам’ятаю, шість років поспіль стабільно входить до 10-ки “Євробачення”, а також залишається єдиною країною, яка понад 20 років поспіль проходить до фіналу. Це дуже вагомий та стабільний результат, яким дійсно варто пишатися.
Цього року ми знову продемонстрували світу нову грань портрета української музичної культури, і це важливо.
Разом з тим, результат завжди є можливість покращувати. І для цього необхідні системні, стратегічні рішення, частину з яких вже почали реалізовувати цього року ще на етапі національного відбору, і вони продемонстрували свою ефективність.
Успіх на “Євробаченні” – це завжди поєднання багатьох факторів: коли артист потрапляє у вдалий час, контекст і комунікацію з аудиторією. Це не тільки про пісню чи виступ, а про комплексну стратегію.
Тому важливо, щоб у артиста була чітко сформована кампанія з продуманими маркетинговими, PR- та промоелементами, сильним візуальним концептом, яка в результаті логічно призводить до виступу як кульмінації.
Тому, на мою думку, крім режисерської групи, кожен учасник має бути підсилений продюсером або менеджером, який добре розуміє специфіку “Євробачення” і вміє працювати з сучасним контекстом.
Цьогоріч ми знову показали світу нову грань української музичної культури. Фото: Getty Images