«Аватар» з бобрами і «група нерішучих»: чим вражає новий анімаційний фільм «Стрибунці» від Pixar

Фото: Кадр з мультфільму

– Завдяки цій технології, особа може вселитися в тіло тварини-робота і досліджувати навколишній світ.
– О, це як у «Аватарі»?
– Зовсім ні! Це не так, як у «Аватарі»!

Ви щойно прочитали репліку з нового анімаційного фільму від Pixar і Disney «Стрибунці». Фактично, ідею помістити свідомість однієї істоти в тіло робота, щоб взаємодіяти з тубільцями, творці фільму почерпнули саме з «Аватара», про що говорив сам режисер Деніел Чонґ. І тематика захисту природи перегукується з франшизою Джеймса Кемерона, а також із шпигунською місією. Але давайте по черзі.

Кожного року ми чекаємо на анімаційний фільм від Pixar (яка 20 років тому стала частиною Disney), адже їх мультфільми зрозумілі як для дітей, так і для дорослих. Їх історії завжди глибоко емоційні, такі, що зачіпають важливі суспільні питання, а завдяки унікальним сценаріям з непередбачуваними сюжетними поворотами не є тривіальними чи повчальними. Крім того, це завжди барвисте видовище з дивовижною деталізацією. Не дивно, що з року в рік кінокритики складають переліки «Найкращі анімаційні фільми від Pixar», змінюючи місцями улюблені «Тачки», «Корпорацію монстрів», «Душу», обидві частини «Думками навиворіт» чи «Історію іграшок» (до речі, 5-та частина «Історії іграшок» вийде вже в червні. Не пропустіть).

Минулого року дещо розчарував піксарівський «Еліо», тому на цьогорічну прем’єру чекали з осторогою. Даремно боялися – вийшло чудово та вражаюче.

Про що «Стрибунці»

19-річна Мейбл, яку бабуся змалку вчила любити живу природу, прагне врятувати боброву загату в лісі. Загата, на жаль, заважає великому проєкту мера (а у нього скоро вибори!) побудувати нову дорогу. Тому треба зрубати ліс і висушити озерце, яке є домом і для бобрів, і для качок, і для єнотів з оленями, що приходять на водопій, та багатьох інших. Проте мер урочисто запевнив усіх, що тварини з невідомої причини покинули цю місцевість. Отже, шкоди живим істотам не буде.

І ніхто не виступає проти задуму мера, окрім Мейбл, яку в окрузі вже називають дивачкою за її любов до порятунку довкілля. А Мейбл не тільки хоче зберегти озерце, а й повернути до нього тварин – але як переконати тих же бобрів повернутися?
Дівчина звертається за допомогою до своєї професорки з коледжу і випадково дізнається про її проєкт з перенесення людської свідомості в тіло тварини-робота. Звісно, що відчайдушна Мейбл без дозволу використала цю технологію і перенеслась у тільце бобрихи.

Опинившись у новому вигляді у світі тварин, Мейбл усвідомлює, що тут приховано багато секретів, про які люди навіть не підозрюють: є свої ватажки, свої суворі правила… І повернути бобрів назад, щоб зупинити велике будівництво, – зовсім не така легка справа, як здається.

«Беремо свідомість з нашої голови і вкладаємо ось сюди. Ні, це не «Аватар». Кадр з мультфільму

Бережи екологію спочатку в собі, а потім у світі

На перший погляд – все просто. «Добра» активістка Мейбл воює проти «поганого» мера, а пасивні люди байдуже спостерігають за битвою «добра і зла». Але такий спрощений поділ зовсім не в стилі Pixar – тут не буває розподілу на чорне і біле. У кожному з нас є щось гарне, і в кожному з нас є щось погане, що зіпсує навіть найкращі наміри. Мета мультиплікаторів – показати боротьбу «гарного і поганого» в самих персонажах, зробити їх подібними до реальних людей. Щоб вони (ну і глядач також) навчилися розуміти наслідки своїх дій, приймати свої помилки і мати силу їх виправити. І саме це, а не лише деталізація, робить їх мультфільми такими людяними. (Хоча деталізація теж вражає продуманістю – наприклад, навіть не забули зобразити бабусі Мейбл старечі плями на руках та обличчі. А яке м’яке хутро у бобрів? Так і хочеться погладити.)

Протягом мультфільму ми бачимо, як змінюється характер Мейбл. Наприклад, у дівчини зовсім немає приятелів. Можна сказати, що єдиний приятель, який у неї залишився після смерті бабусі, це природа, а точніше, боротьба за неї. Тому не дивно, що перших справжніх друзів вона знайде серед тварин, але саме вони й змусять дівчину зрозуміти, що радикальні методи не завжди найкращі й найефективніші. Що кожна дія (навіть з добрими намірами!) може спричинити ще гірші наслідки, а отже, іноді треба дозволити світу розвиватися за своїми правилами.

Це досить важко збагнути глядачеві, якому зазвичай в мультфільмах пояснюють, за кого вболівати і підтримувати, а кого не любити. Виходить, заслуга Pixar ще й у тому, що він вчить нас мислити?

Опинитися без підготовки в тваринному світі виявилось небезпечним. Кадр з мультфільму

«Група нерішучих»

Також неможливо створити сучасний мультфільм, не враховуючи і актуальний порядок денний. Подих Третьої світової проникає і в «Стрибунців» – можливо, автори навіть свідомо це не планували, але для українців ця картина просто очевидна.

Чого варта лише спроба Мейбл-бобрихи переконати інших тварин об’єднатися у битві за своє озерце – полохливих і тих, що сумніваються в необхідності повернутись на зруйноване місце проживання.

А ще складніше отримати допомогу тих тварин, які особисто не живуть на тому озерці, але без їхньої підтримки ніяк не обійтись. І тут чисто тобі «група нерішучих» – скільки б українці не переконували партнерів у необхідності виступити єдиним фронтом проти ворога, адже за нами можуть постраждати й вони, – всі намагаються вдавати, що «моя хата з краю», ну добре – дистанційно допоможемо. А дистанційно – воно не працює. Аж поки в цій «групі» не з’являється самозакоханий божевільний на зразок Трампа, Ким Чен Іра чи покійного вже аятоли Хаменеї, і тоді доведеться рятувати не лише озерце, а й самих себе від великої війни.

Режисер фільму Деніел Чонґ розповідав, що створював «Стрибунців», надихаючись документальними фільмами про природу – саме тими, де у тваринний світ запускають роботів-тварин. Це міг би бути і шпигунський трилер, але Чонґ хоч і називав свою роботу своєрідною «Місією нездійсненною», все-таки вирішив, що це непогана тема для комедії. Тому і гумору тут багато – навіть місцями чорного, але ж таке і є саме життя, чи не так? До того ж, як не дивно, саме в таких моментах діти сміються голосніше – автор спостерігав це на показі на власні очі.

А ще Мейбл знайшла друзів та однодумців. Кадр з мультфільму

Замість висновку

Ще раз наголосимо: анімаційний фільм від Pixar та Disney – це завжди подія. І завжди матеріал для глибоких роздумів на важливі теми, загорнутий у майстерно зроблену обгортку з цікавого сюжету, унікальних поворотів, оригінальних персонажів та чудової анімації. І «Стрибунці» займуть в переліку робіт студії далеко не останнє місце.

Країна: США

Студії: Pixar Animation Studios, Walt Disney Pictures

Тривалість: 01:45

Режисер: Деніел Чонґ (мультсеріал «Ведмеді-сусіди»)