Чи будуть бюджетні місця у вступній кампанії 2024? Чи введуть гранти та кредити на навчання? Скільки конкретно грошей може отримати студент? Як зміниться система фінансування закладів вищої освіти та що це означає для тих, хто нині сидить за партами, але планує після школи вступати до університетів? Розбираємося у запланованій реформі.
Поділ на бюджет та контракт зникне
Цьогоріч, наймовірніше, грантову систему вже не введуть. Адже законопроєкт №10399 від 10.01.2024 все ще очікує на друге читання та остаточне ухвалення. А квітень, за прогнозами експертів, був останнім місяцем, коли ще можна було встигнути запустити реформу просто у 2024-му. Тепер до вступної кампанії-2024, яка стартує 1 липня, залишилося менше двох місяців. А після голосування ВР закон має пройти ще кілька етапів, а після того має бути прописано чимало документів: підзаконних актів, нормативних документів. Тобто справа ця не швидка.
Ті, хто вступає цього року, з великою ймовірністю як завжди виборюватимуть «бюджетні» місця. А ось старшокласникам, які прагнуть здобути вищу освіту та їхнім батькам, варто звикати: такого чорно-білого поділу на «бюджетні» та «контрактні» місця скоро не буде. Адже ця реформа назрівала давно, й освітяни переконані, що невдовзі Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам» ухвалять.
Що станеться з держзамовленням?
Що ж тоді буде? Форма навчання власним або спонсорським коштом залишається без змін. Тож розглянемо ситуацію для того абітурієнта, який не планував бути «контрактником».
Припустимо, він складає ЗНО (або НМТ). Якщо не вдалося подолати «прохідний бал», про навчання в університеті в цей рік можна забути. Якщо вдалося та має до 130 балів, його реальність: там, де він пройде за конкурсом, можна йти лише на 100% контракт (адже, за правилами прийому 2024, конкурсний бал для вступу на бюджет не може бути меншим, ніж 130 балів, та це правило має перейти до правил прийому наступних років). Якщо у сертифікаті стоїть від 130 до 140 балів (або з поодиноким 150), у цьому випадку теж йдеться про контракт, оскільки грантів при таких низьких балах не передбачено (це не остаточний розрахунок, але доволі реалістичний, анонсований представниками МОН).
Звісно, можна спробувати податися на спеціальності, на які буде держзамовлення або регіональне замовлення, але навряд чи вдасться вступити. Адже університети відбиратимуть кращих, спеціальностей таких буде мало, а охочих досить. Йдеться про ключові спеціальності, які мають особливе значення для держави, а також про ті, фахівців із яких не вистачає у конкретному регіоні. Обсяг держзамовлення встановлюватиметься щорічно Міністерством економіки України відповідно до потреб держави.
Бюджетні місця орієнтовно будуть для майбутніх учителів, медпрацівників, військових, енергетиків, машинобудівельників, інженерів, науковців (точні науки: математика, фізика, хімія), технологів, архітекторів та будівельників, аграріїв, транспортників, фахівців із безпеки. Цей перелік складено на основі спеціальностей, яким у попередні роки держава надавала особливу підтримку.
Нормальні бали НМТ — нормальні гранти
Якщо абітурієнту вдасться набрати 150-159 балів з двох предметів, він після запуску реформи отримає грант 15 тис. на навчання (як пояснив ще на зимовому засіданні Спілки ректорів закладів вищої освіти керівник директорату фахової передвищої, вищої освіти Олег Шаров). До слова, саме 150 балів мінімально необхідно набрати, нині щоб узяти участь у конкурсі на навчання найбільш затребуваним спеціальностям (право, міжнародні відносини, медичні спеціальності, публічне управління та адміністрування).
Припустимо, у НМТ вступник отримав дві оцінки по 160-169 балів. Можна буде розраховувати на грант розміром 22,5 тис. грн. Абітурієнти з двома оцінками від 170 балів отримають 30 тис. грн, з двома оцінками від 180 балів — 37,5 тис. грн. Таку кількість балів зазвичай набирає чимало абітурієнтів, які добре навчалися, ретельно готувалися (можливо, з репетиторами) та за старою системою розраховували б на бюджет.
Чому контрактниками стають майже всі
Після реформи для них буде широкий вибір в освіті, який можна звести до трьох основних варіантів.
1. Обрати професію, що йде за державним або регіональним замовленням. Якщо абітурієнт пройде конкурс, навчатиметься безкоштовно. Але є нюанс: треба буде відпрацювати три роки за професією. Бюджетники, так би мовити, перетворяться теж на контрактників, просто контракт вони підписуватимуть інший: не про оплату, а про працевлаштування. Погодитися на запропоновану вакансію та укласти договір з роботодавцем доведеться не пізніше, як за шість місяців до кінця навчання. Якщо хтось почне працювати під час навчання і при цьому впорається з програмою — його право, це не заборонено. Але зарахують у відпрацювання лише той час, коли працюватимуть після завершення бакалаврату.
Чи можна буде відмовитися від першого робочого місця? Так, після проходження половини терміну навчання. Але тоді пропозиція подальшого безкоштовного навчання буде скасована. Повертати кошти за попередні роки навчання у разі переходу на контракт або припинення навчання не потрібно.
2. Візьмемо найменший грант — 15 тис. грн. Його вартість абітурієнт знатиме ще до того, як обере спеціальність та університет. Тож можна обрати не дуже популярну нині професію, але омріяний заклад вищої освіти. Якраз на такі позиції є шанс пройти за конкурсом у найкращі університети. Скажімо, навчання за напрямком «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» у Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка коштувало торік 33,4 тис. грн на рік. Навіть якщо ціни зростуть до 35 тис. (за прогнозами експертів, вартість освітніх послуг в Україні в середньому збільшиться на 15%, але чимало ЗВО ще не оприлюднили вартість навчання на 2024-2025 навчальний рік), грант покриє майже половину, 43% вартості. Решту доведеться доплачувати. Якщо у студента та батьків немає на це грошей, законопроєкт передбачає освітні кредити, які певні банки надаватимуть під 3%-5% річних та на 15 років.
3. Також можна поїхати навчатися у регіони, у невеликі заклади освіти, аби опанувати бажану професію. Наприклад, найтоповіша спеціальність торік — право. Ціни на навчання на неї у столиці у середньому 80 тис. грн. А ось у Бердянському університеті менеджменту і бізнесу (дані 2023-2024 навчального року) можна було стати правником за 16 тис. на рік. Грант майже повністю покриває ці витрати. Теж на хвилі уваги абітурієнтів, у десятці модних професій — маркетинг. «Приазовський державний технічний університет» давав змогу навчатися цього за 15 тис. грн.
Виняткові можливості для найкращих
Але це не всі гранти. Для розумників та розумниць, які складуть НМТ з двох предметів на 190-194 балів, передбачено 45 тис. грн, а ті, в кого 195 і більше, дістануть 50 тис. грн. Таких результатів НМТ зазвичай небагато по країні. Але вони відкриватимуть двері майже у будь-який університет та на будь-яку спеціальність. На переважну більшість напрямків не треба буде нічого додатково сплачувати. Але якщо хочеться той самий маркетинг, наприклад, вивчати у «Києво-Могилянській академії» до гранту у 50 тис. доведеться доплатити ще понад 15 тис., а якщо там же право — понад 35 тис. грн (за прогнозованою вартістю).
Звісно, доки закон не прийнято, все це лише плани.
Як доводить стратегічний план діяльності МОН до 2027 року, прихильники реформи сподіваються, що у післявоєнний період університети та освітні фонди також введуть свої гранти для найкращих абітурієнтів. Загалом вважають, що такий перерозподіл коштів буде більш справедливим: замість 100% оплати навчання для небагатьох бюджетників (40% студентів), широка підтримка вступників (70% за прогнозами), але на правах співфінансування.
100% покриття вартості навчання залишиться для пільговиків, які вступають за квотами 1 та 2. Та спочатку вони мають пройти за конкурсом на загальних умовах.
Хто втрачатиме право на грант?
Скасовувати гранти протягом навчання у бакалавріаті не будуть, а суми мають індексувати. Лише ті студенти, кого відрахують, втрачають шанси на ці державні кошти (але й відшкодовувати вже витрачені на них гроші не доведеться).
Критики законопроєкту побоюються, що у родин нині, у складні часи, недостатньо коштів на співфінансування, а брати кредити наважуватимуться не так багато людей, просто через упередження до кредитування. Також є ризик, що молодь вступати до тих іноземних закладів освіти, де безкоштовне навчання, або тих, де на час війни пільги вводять саме для українців.
Законопроєкт отримав чимало правок. Є й деякі розбіжності з чинним законодавством. Наприклад, за висновком Головного юридичного управління, у ст. 4 Закону «Про вищу освіту» йдеться про право громадян коштом державного або місцевого бюджету безоплатно здобувати вищу освіту «якщо певний ступінь вищої освіти громадянин здобуває вперше». А законопроєктом передбачається лише право громадян здобувати вищу освіту коштом фізичних та юридичних осіб».
Автори законопроєкту та представники МОН переконані: усі нюанси періоду звикання до новацій компенсує розширення можливостей та свободи вибору для абітурієнтів, які вони врешті-решт оцінять.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media