Публікація Scopus: чому «швидко» означає «ризиковано»

Публікація Scopus: чому «швидко» означає «ризиковано» - INFBusiness

E-Science Space – ми перетворюємо ваші відкриття на світові публікації, зберігаючи вашу репутацію Публікація Scopus: чому «швидко» означає «ризиковано»

У травні 2025 року був опублікований оновлений рейтинг українських закладів вищої освіти за даними наукометричної бази Scopus. І він став чітким сигналом для всієї академічної спільноти: епоха гонитви за кількістю публікацій остаточно минула. На перше місце вийшла якість, яку вимірюють не кількістю статей, а індексом Гірша (h-index) – показником, що відображає реальний вплив досліджень через їх цитованість.

Лідери рейтингу – КНУ ім. Тараса Шевченка, ХНУ ім. Василя Каразіна, ЛНУ ім. Івана Франка та інші університети з першої десятки – демонструють, що стратегічна робота над публікаціями в журналах першого та другого квартилів (Q1-Q2) дає плоди. Одна така стаття може принести більше цитувань і вагоміше підвищити h-index, ніж десять публікацій у сумнівних виданнях.

Це нова реальність, у якій «опублікуватися швидко» більше не працює. Натомість потрібна стратегія, орієнтована на якість, міжнародні стандарти та репутаційну безпеку.

Нові правила гри: чому МОН підвищує вимоги?

Стаття 42 Закону України «Про освіту» закріплює академічну доброчесність як обов’язковий принцип для усіх учасників освітнього процесу. Спираючись на цю норму, МОН у проєкті нових ліцензійних умов (зміни до постанови КМУ № 1187, 26 травня 2025 р.) чітко закріпив вимогу для науково-педагогічних працівників – підтверджувати кваліфікацію статтями у журналах квартилів Q1-Q2 Scopus/Web of Science, а університет повинен забезпечити прозорі політики публікаційної етики та внутрішній контроль за дотриманням COPE.

Це рішення узгоджується з міжнародним трендом відкритої та відповідальної науки. Зокрема, UNESCO Recommendation on Open Science (2021) наголошує, що тільки публікації у високорейтингових рецензованих виданнях із відкритим доступом гарантують глобальну довіру до результатів досліджень ЮНЕСКО. Для України така політика має три очевидні плюси:

  • Покращує репутацію університетів. Високі показники цитованості напряму впливають на позиції в національних та міжнародних рейтингах, що відкриває шлях до міжнародних грантів та партнерств.
  • Запобігає «хижацьким» практикам. Вимога публікуватися в журналах Q1-Q2 автоматично відсікає недоброчесні видання, що імітують наукову діяльність.
  • Прискорює євроінтеграцію. Українські стандарти приводяться у відповідність до принципів Європейського дослідницького простору (ERA) та програм на кшталт Horizon Europe.

Отже, МОН не «ускладнює життя викладачам», а робить необхідний крок, щоб вітчизняні дослідники грали за світовими правилами, а університети зростали в міжнародних рейтингах – і саме це вже демонструє рейтинг-2025.

Світові стандарти, яких варто дотримуватися

1. COPE – Committee on Publication Ethics. Її Ethical Guidelines for Peer Reviewers чітко вимагають подвійного сліпого рецензування, збереження конфіденційності та декларування будь-яких фінансових, особистих чи академічних конфліктів інтересів. Недотримання цих норм автоматично прирівнюється до порушення академічної доброчесності: org

2. Scopus CSAB (Content Selection & Advisory Board). Незалежна рада щомісяця перевіряє журнали на відповідність критеріям якості та публікує відкритий Discontinued Sources List. Потрапивши до нього, видання втрачає індексацію, а статті авторів зникають із бази, знижуючи їхній h-індекс: elsevier.comwww.elsevier.com

3. Plan S (cOAlition S). Починаючи з 2021 р., наукові публікації, що фінансуються публічними грантами, повинні бути доступні у журналах або на платформах з негайним відкритим доступом. Це прискорює трансформацію ринку до прозорих та чесних моделей: coalition-s.orgcoalition-s.org

  • Budapest Open Access Initiative (BOAI). Ще 2002 р. вона дала перше визначення відкритого доступу й розробила стратегічні кроки для глобального вільного обігу знань; оновлення 2022 р. підкреслює етичний обов’язок ділитися результатами досліджень без бар’єрів: orgbudapestopenaccessinitiative.org

Пастка «швидких» публікацій: ризики, про які мовчать посередники

Обіцянки «публікації за 2–3 місяці» та низькі ціни часто приховують небезпеку. «Хижацькі» та недобросовісні журнали є головними кандидатами на виключення з наукометричних баз.

Лише за перший квартал 2025 року незалежна рада Scopus CSAB виключила понад 20 журналів за порушення етики та «хижацькі» практики.

Що відбувається, коли журнал виключають зі Scopus?

  • Втрата для h-індексу: ваша стаття зникає з бази, її цитування перестають враховуватися, а h-index «заморожується».
  • Фінансові збитки: оплачений публікаційний внесок (APC), що може сягати $800-$1500, ніхто не поверне.
  • Репутаційна пляма: наявність статті у виключеному журналі може стати червоним прапором для грантових комітетів та міжнародних партнерів.

Швидкість, запропонована «хижаком», – це ілюзія, що веде до довгострокових репутаційних та фінансових втрат. Справжню цінність мають лише ті публікації, які відповідають світовим стандартам етики, таким як COPE (Committee on Publication Ethics), і проходять суворий незалежний відбір.

Показовий кейс: у травні 2025 р. Elsevier терміново вилучив журнал після розслідування Retraction Watch про фейкові імена в редакційній колегії та пришвидшену «peer review» тривалістю менш ніж тиждень Retraction Watch. Ці статті залишаться в мережі, але без індексації та без шансу «рахуватися» у офіційній статистиці.

Висновок: швидкість, запропонована «хижацьким» видавцем, – це короткострокова ілюзія, що перетворюється на довгостроковий репутаційний та фінансовий ризик. Лише журнали, які проходять суворий відбір CSAB і працюють за стандартами COPE, здатні гарантувати, що ваша праця залишиться видимою й через п’ять років.

Фабрики паперових статей: прихована індустрія маніпуляцій

«Paper mills thrive in the shadows of publish-or-perish» – COPE, 2024.

Сьогодні в науковому світі і інтернет просторі, діє ціла низка так званих «паперових фабрик» – компаній, що масово продають готові рукописи та співавторство. За даними COPE (Committee on Publication Ethics), лише у 2024-му в Scopus за підозрою в «paper-mill activity» вилучено 12 журналів, а понад 3 700 статей отримали ретракцію.

Найчастіші ознаки:

  • Пропозиція «авторство під ключ». Вам не потрібно нічого писати – достатньо сплатити 800–2000 USD.
  • Нульова прозорість даних. Текст наукової статті та сфабриковані результати ніколи не надають, тому перевірити автентичність неможливо.
  • Серіальне дублювання дизайну статей. У рукописах від «фабрик» рецензенти знаходять однакові абзаци, схеми та навіть ідентичні графіки під різними підписами. Дуже часто вони беруть старі статті, робляль редагування і знову перевидають.

Наслідки для автора – ще жорсткіші, ніж від «хижого» журналу:

  • Ретракція статті з публічним позначенням «paper-mill suspected».
  • Блокування ORCID / ResearcherID редакцією журналу, для майбутніх подач в їх екосистемах.
  • Відповідальність в університеті (до звільнення чи позбавлення ступеня).

Кейс-2025. У травні Elsevier відкликав 350 статей з одного медичного журналу, коли з’ясувалось, що їх готувала китайська paper-mill; серед авторів виявились і троє українських дослідників, які «купили» місце за 1 200 USD – нині втратили і гроші, і репутацію.

Ваш надійний партнер у світі наукових публікацій: «Асистент науковця»

Як українському вченому, навантаженому викладанням та дослідженнями, знайти час і ресурси для відповідності цим високим стандартам? А особливо, в умовах війни, коли навантаження збільшується, а дедлайни та вимоги МОН – навпаки, ускладнюються.

Саме тому європейська компанія E-Science Space (офіс – Варшава) спільно з київським партнером Центр СІПР запустили програму «Асистент науковця» – «єдиний простір» для всього публікаційного циклу, яка вже успішно працює з понад двома сотнями дослідників.

Ми не пишемо статті замість автора і не продаємо співавторство. Наша роль – гарантувати, що рукопис відповідає переліченим міжнародним стандартам, щоб публікація залишалася у Scopus/Web of Science через п’ять і більше років, зміцнюючи, а не руйнуючи, репутацію дослідника та університету.

Як це працює на практиці?

Етап

Що робить E-Science Space

Ваш результат

1. Pre-screen Audit

✓ Перевірка IMRaD, статистичних методів
✓ iThenticate (Turnitin) + AI-similarity чек
✓ COPE-чек-лист

Рукопис, технічно готовий до подачі, без ризиків порушення доброчесності.

2. Language & Science Editing

Вичитка тексту професійними перекладачами та носіями англійської мови (рівня PhD), створення інфографіки.

Текст, що відповідає мовним та стилістичним вимогам журналів Q1-Q2.

3. Journal Analytics & Match

Аналізуємо метрики (SJR, CiteScore), перевіряємо журнал за списками Scopus CSAB, щоб уникнути «хижаків».

Безпечний і релевантний журнал з високими шансами на індексацію.

4. Submission & Liaison

✓ Заповнення ScholarOne / EditorialManager
✓ Покриття APC-переговорів / ліцензій Creative Commons
✓ Щоденний трекінг статусів

Менше бюрократії, швидше проходження до peer-review

5. Peer-review Coaching

✓ Переклад зауважень рецензентів
✓ Допомагаємо зрозуміти зауваження рецензентів та підготувати ґрунтовні відповіді.

Зменшення ризику відхилення статті та прискорення процесу до прийняття (acceptance)

6. Post-index Monitoring

Відстежуємо появу статті в базі Scopus, присвоєння DOI та коректну індексацію.

Прозоре зростання вашого h-index без ризику «зникнення» статті.

White-label модель

Наша модель роботи аналогічна до сервісів Springer Nature Author Services чи Wiley Editing – але з локальним супортом українською і офіційними розрахунками у гривні.

З E-Science Space ви отримуєте повну фінансову прозорість, договір та акти виконаних робіт, що повністю сумісно з бухгалтерією українських закладів вищої освіти.

Чому це «біло»

Ніякого ghost-writing. Ми не пишемо статтю за автора й не продаємо співавторство. Роль E-Science Space – методичний і технічний супровід, який гарантує узгодженість із COPE, Plan S та вимогами МОН.

AI-screening проти «хижацтва». Власний алгоритм порівнює понад 80 маркерів ризику та щомісяця синхронізується з Discontinued List Scopus CSAB, аби жодна стаття клієнтів не «вилетіла» з індексації.

Bottom line: E-Science Space разом із програмою «Асистент науковця» – це преміальний «турборежим» для тих, хто прагне публікацій у Q1–Q2 без найменшого ризику для академічної доброчесності: ми страхуємо вашу репутацію, спираючись на власну експертизу, а не на фабрикацію рукописів.

Перетворюючи реальні відкриття на світові публікації, ми допомагаємо українській науці залишатися білою й конкурентною, університетам – піднімати позиції у рейтингах Scopus, а вам – підвищувати свої наукометричні індекси, не друкуючи «папір заради паперу».

Час обирати якість

  • Для університетів: інтеграція програми «Асистент науковця» у внутрішні процеси допоможе підвищити публікаційну активність викладачів у 1.5–2 рази, прискоривши зростання у рейтингах Scopus.
  • Для викладачів та аспірантів: зосередьтеся на науці, а технічну рутину – від форматування до листування з редакцією – довірте експертам. Це економить до 90 годин на кожну статтю.

Рейтинг Scopus-2025 чітко показав: майбутнє за якістю. Університети та вчені, які вже сьогодні роблять ставку на публікації в журналах Q1-Q2, не просто виконують вимоги МОН – вони закладають фундамент для міжнародного визнання, стабільних партнерств та наукових проривів.

Пам’ятайте: E-Science Space – ми перетворюємо ваші відкриття на світові публікації, зберігаючи вашу репутацію.

ДІЗНАТИСЬ БІЛЬШЕ

Источник: osvita.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *