Авторка тексту Яна Мохончук
Ринок змінюється — як і професії. Неможливо опановувати нові фахи за старими методиками. Професійно-технічна освіта в Україні потребує оновлення. І дати їй імпульс можуть нові гравці. У партнерстві з Міністерством освіти і науки України у межах впровадження програми «Багаторічна програма стійкості для України» за фінансової підтримки Education Cannot Wait команда Projector Foundation та Projector Institute ініціює реформу профтехосвіти. Мета — підготувати фахівців, які не лише добре знають свою справу, а й здатні будувати кар’єру, створювати бізнес і працювати в умовах невизначеності.
Повномасштабна війна загострила потребу у практичних навичках, гнучкості та підприємливості. Сьогодні якісний профтехівець — це не лише затребуваний фахівець, а й цінна інвестиція в стійкість і відбудову країни.
Щоб реформа спиралася на реальні потреби, команда здійснила експедицію профтехами України, а згодом — навчальну місію до Фінляндії, яка вважається зразком у сфері VET-освіти. Адже профтехосвіта цієї країни вирізняється гнучкістю, орієнтацією на практику, співпрацею з бізнесом, високим рівнем працевлаштування випускників і відсутністю стигми навколо профтеху. Дослідження також охопило досвід Естонії — ще одного лідера європейської реформи VET.
Наразі до пілотного проєкту залучені понад 1200 студентів та 90 представників адміністрацій профтехів із прифронтових областей: Миколаївської, Харківської, Херсонської, Чернігівської, Київської, Дніпропетровської, Запорізької та Сумської.
Як працює професійно-технічна освіта у Фінляндії?
Фінляндія вважається однією з найкращих країн у сфері профтехосвіти завдяки поєднанню гнучкого, персоналізованого навчання, тісного зв’язку з ринком праці та високого рівня працевлаштування випускників — понад 70% студентів проходять навчання на реальних робочих місцях, а 75% знаходять роботу протягом року після завершення навчання. У 2023 році профтех обрали 68% старшокласників — це найвищий показник серед країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що свідчить про довіру до системи та її ефективність.
У березні 2025 року команда відвідала чотири спеціалізовані заклади в Гельсінкі: Helsinki Vocational College and Adult Institute (Stadin AO), Haaga-Helia University of Applied Sciences, The Institute of Adult Education in Helsinki (HELAO) та Live Vocational College.
Ось головні інсайти фінської моделі.
1. Навчання впродовж життя
Навчання впродовж життя (англ. lifelong learning) — одна зі стратегічних цілей Фінляндії. І фіни справді сповідують цей підхід. Навчання не закінчується після видачі диплома або влаштування на роботу, а певною мірою навпаки починається. Це може звучати як жахіття для тих, кому набридло навчання, але для тих, хто обрав фах за інтересом, — це цілком логічне продовження і підхід до роботи.
У Фінляндії VET є одним з перших виборів для більшості підлітків і ефективним інструментом для дорослих, які змінюють фах або адаптуються до нових умов. Середній вік студентів VET у Фінляндії — 28 років, що значно вище за середній показник по країнах ОЕСР (21 рік).
І популярність профтехів постійно зростає. У період із січня по квітень 2024 року кількість випускників VET серед різних вікових груп зросла на 4% порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
2. Персоналізоване навчання та індивідуальні освітні траєкторії
Усі студенти, незалежно від віку та фаху, мають свій індивідуальний навчальний план (ILP). Він визначається на основі їхніх уже набутих навичок, професійних цілей та життєвих обставин. Наприклад, хтось може пройти програму за 6 місяців замість стандартних 2 років, якщо доведе свої практичні вміння.
У Stadin AO, найбільшому муніципальному коледжі Гельсінкі, персоналізація — не абстрактна концепція, а основа навчального процесу. Тут студенти можуть самостійно обирати модулі, формат навчання і темп проходження. Діє розгалужена система психологічної, соціальної та кар’єрної підтримки. Кожен студент має свого куратора, який супроводжує його впродовж навчання. Це доречний і потрібний посередник між закладом освіти та учнем. Куратор допомагає складати навчальні плани, відстежувати прогрес, підтримує, мотивує і супроводжує студента в тому, щоб він досяг результату в найкращий для нього спосіб.
Мета — стати корисним і потрібним у фінському робочому середовищі. Щоб кожна людина, яка приходить у навчальний заклад, пішла звідти з навичками, які потрібні соціуму. Щоб кожен був на своєму місці.
3. Дуальна система освіти — навчання через роботу
У фінській VET-системі ключовий акцент — на практичному досвіді. Усі програми передбачають навчання на робочому місці, що може становити до 70% усього навчального часу. Студент підписує тристоронній договір із закладом освіти та роботодавцем, а його діяльність на підприємстві оцінює ментор. Усе, що студенти вивчають, вони можуть імплементувати тут і зараз.
Такий підхід допомагає відразу адаптуватися до реальних умов професії, сформувати портфоліо кейсів і контактів ще до завершення навчання.
Дуальна система освіти — це win-win solution, адже така співпраця приносить користь підприємствам і бізнесам, які беруть на стажування студентів. Це можливість навчати потенційних працівників під конкретні потреби, адаптуючи їх до корпоративної культури і специфіки роботи. Скорочуються витрати на набір нових кадрів і збільшуються шанси на працевлаштування випускників, що, своєю чергою, створює ефективну й стійку економічну взаємодію між освітою та бізнесом.
4. Оцінювання компетентностей, а не академічних балів
У фінській системі VET немає класичних іспитів чи заліків. Замість цього — оцінювання на основі компетентностей. Наприклад, замість тесту на знання технологій будівництва студент виконує реальне завдання на будівельному майданчику.
Цей підхід дозволяє гнучко адаптувати програми під потреби ринку, а також, формує в студента відчуття цінності та реалістичної оцінки своїх навичок.
Крім того, студенти розвивають м’які навички (soft skills) — спілкування, критичне мислення, самоменеджмент — так само серйозно, як і технічні вміння.
5. Інклюзія: рівний доступ до професії для кожного
Кожен фінський заклад освіти — інклюзивний. Наприклад, у Live Vocational College навчаються підлітки та дорослі з інвалідністю, розладами спектру аутизму, психічними особливостями. Простори продумані до деталей, щоб зробити навчання комфортним і доступним для кожного: побудова приміщень, дерев’яні шумопоглинальні стіни, рослини, щоб не було відчуття замкненого простору. Програми адаптовані до різних потреб студентів, а викладачі мають відповідну підготовку. Є серед них і ті, хто також має інвалідність.
Місія Live Vocational College — cприяти та підтримувати інтеграцію людей у фінське суспільство шляхом освіти, навчання, реабілітації та коучингу. Їхня мета — не лише отримати освіту, а щоб кожен учень опанував саме ті навички, за якими прийшов. У кожного студента є куратор, з яким вони в постійному зв’язку, щоб відстежувати прогрес, робити зміни в навчанні та отримувати підтримку.
Фінська модель показує: інклюзія — це не про окремі програми, а про зміну всієї культури навчання, де кожен має рівну можливість досягти професійної реалізації. Це про прийняття кожного.
Візія майбутнього українських профтехів
Не так доречно переносити фінську модель в Україну буквально, як важливо обрати ті рішення, які відповідають українським реаліям і можуть бути ефективними в умовах змін. Зокрема, це фокус на практику, врахування індивідуальних потреб студента, врахування інклюзивності, а також інтеграція співпраці з роботодавцями.
Профтехи не виживуть без партнерства з бізнесами в майбутньому. Професійна освіта готує фахівців для ринку праці. А отже, неможливо розвивати її без тісної співпраці з бізнесом. Саме бізнес є замовником кадрів, формує запити до компетентностей і задає динаміку змін. Якщо профтехи не встигатимуть за цими змінами — вони втратять актуальність. Налагодження системної взаємодії з роботодавцями може дати потужний імпульс для розвитку закладів: відкривати нові програми, оновлювати зміст навчання, запрошувати практиків до викладання та формувати реальні кар’єрні маршрути для учнів.
Гнучкість та інноваційність — базові умови виживання. Сучасна профтехосвіта має бути не лише про інструменти чи навички, а й про вміння адаптуватися, особливо в контексті динамічного українського середовища. Світ змінюється, з’являються нові професії, зникають старі. Щоб відповідати на виклики часу, потрібно переосмислити підходи до навчання — зробити їх гнучкими, адаптивними, з можливістю швидко оновлювати зміст програм. До того ж неможливо навчати учнів по-новому, якщо самі викладачі не пройшли цей шлях.
Саме тому антикризовий менеджмент для директорів профтехів — частина процесу реформи. Projector Foundation разом з Projector Institute розробили курс з управлінських і кризових навичок, щоб освітні заклади могли ефективно функціонувати в надзвичайних умовах, у яких ми зараз живемо. Курс стартував з офлайн-тренінгу 12–13 квітня у Києві, у якому взяли участь 90 представників 30 професійно-технічних закладів України.
Один з найважливіших аспектів реформи, над якою працює команда Projector Foundation, — створення 10 модельних навчальних програм, які адаптовують навчання до потреб ринку праці: громадянська та історична; інформатична; математична; англійська мова; українська мова та література; природничі науки; фізика; хімія; соціальна та здоров’язбережувальна; технологічна та мистецька.
Наприклад, замість абстрактних задач студенти вивчатимуть кейси з практики конкретної професії та аналізуватимуть, як наукові знання допомагають у щоденних фахових діях — від правильного вибору матеріалу до розв’язання технічних проблем. Для цього команда залучила близько 40 фахівців з академічного середовища.
Пілотування оновленого освітнього контенту впровадять професійно-технічні заклади транспортного профілю у прифронтових областях України, відібрані на конкурсній основі серед 30 закладів — учасників курсу «Антикризовий менеджмент».
Нові гравці на ринку
Завдання — зробити так, щоб профтехосвіта припинила бути «другою опцією», натомість ставши гідним, свідомим вибором. Щоб учень профтеху не просто отримував професію, а формував своє бачення майбутнього і вмів його реалізувати. Щоб кожен був на своєму місці — потрібним і корисним суспільству, у якому ми живемо.
Профтехівець майбутнього значно більше, ніж суто виконавець. Це — командний гравець із критичним мисленням, ініціативністю, відповідальністю, який має розуміння, як працює економіка, бізнес, що таке фінансова грамотність, як почати власну справу або реалізувати ідею. Тому команда доповнює модельні навчальні програми курсами з розвитку софт-скілів, а також інтегрує підприємницький курс у навчальні програми, щоби дати молоді більше свободи у виборі професійного шляху — від працевлаштування до самозайнятості чи створення мікробізнесу.
КЦі курси будуть доступними для загального користування з вересня 2025 року на платформі Profosvita.online.
Ця ініціатива є частиною масштабної програми «Багаторічна програма стійкості для України» за фінансової підтримки Education Cannot Wait. Консорціум очолює Київська школа економіки, а до його складу входять благодійний фонд SavED, ГО «Освіторія», «Навчай для України», Projector Foundation та EdCamp.
Источник: www.osvitoria.media