Вчительські виплати, студентські гроші, мобілізація учнів – освітні перспективи 2026

Основні моменти

  • У 2026 році в Україні піднімуть оплату праці педагогам і стипендії студентам.
  • Введуть також зимову вступну кампанію, безкоштовне забезпечення харчуванням учнів у школах тощо.
  • Про те, які ключові події очікують на українську освіту та науку у 2026 році, дізнайтеся у Прогнозах 24 Каналу.

Найважливіші події української освіти у 2026 році / Колаж 24 Каналу

У 2026 році очікується збільшення оплати праці викладачів у різних типах освітніх закладів та стипендій для студентів. Водночас вступники матимуть шанс скористатися зимовою вступною кампанією.

  • 1 Педагогам нарешті збільшать оплату праці
  • 2 Стипендіальні виплати студентам зростуть вдвічі
  • 3 Зимова вступна пора
  • 4 Безплатне забезпечення харчуванням учнів у школах
  • 5 Військовий вишкіл та мобілізаційні заходи студентів
  • 6 Бюджетні кошти на освіту
  • 7 ДПА повертається
  • 8 НМТ та вступна пора
  • 9 Дошкільна підготовка
  • 10 Нові рішення у шкільному середовищі
  • 11 Значущі нововведення для педагогів
  • 12 Зміни у професійній підготовці
  • 13 Розвиток вищої підготовки
  • 14 Наукова сфера
  • 15 Оновлена редакція правопису

Учні одночасно зможуть безкоштовно харчуватися у школах, а отримати відтермінування від мобілізаційних заходів за допомогою освіти стане ще складніше. Про те, які основні події очікують на українську освіту та наукову діяльність у 2026 році, інформуємо у наших Прогнозах.

До теми Масові зарахування ухилянтів, акції протесту студентів та викладачів: конфліктні ситуації в освітній сфері у 2025 році

Найбільш значущі події української освіти у 2026 році

У 2025 році урядові структури України узгодили Бюджетну декларацію на 2026 – 2028 роки. Основні завдання – ті самі: подолання наслідків збройного конфлікту, відновлення зруйнованих шкіл, продовження реформування НУШ, розширення профтехосвіти та цифровізація. А сфера діяльності вчителя повинна стати більш престижною. У секторі вищої освіти уряд має намір продовжувати реформу фінансування – через урядові грантові кошти на навчання за спеціальностями, які мають вирішальне значення для відновлення та розвитку держави. Освітній процес планують і надалі переводити у цифровий формат.

У Державному кошторисі на 2026 рік заклали збільшення розміру заробітної плати вчителів, викладачів та науково-педагогічних співробітників. Йдеться про 30% з 1 січня та 20% з 1 вересня. У МОН акцентували, що це буде найбільше комплексне збільшення оплати праці педагогічних працівників за останні роки. Оплата праці педагогів у дитячих садках в Україні так само зросте. Їхні службові оклади збільшать на 30% з 1 січня 2026 року.

Крім того, у наступному році збережуть додаткові виплати за роботу у важких умовах праці для вчителів. “Вчительська тисяча” збільшиться до 2 тисяч гривень для усіх вчителів та 4 тисяч гривень – для педагогічних працівників, які працюють очно на прифронтових територіях (суми після сплати податків).

Міністерство освіти і науки України додатково розробило різні концепції збільшення заробітної плати вчителям. Є чотири головні. Вони не мають відношення до збільшення оплати праці педагогів з січня та вересня 2026 року. Ці концепції передбачають:

  • підвищення робочого навантаження;

  • відсутність збільшення робочого навантаження;

  • пропорційне збільшення для різних категорій педагогів;

  • непропорційне збільшення з акцентом на молодого педагога для заохочення входу у професію.


Педагогам підвищили зарплати / Pexels

З вересня 2025 року уряд збільшив обсяг президентських стипендій. А вже з вересня 2026 року зростуть стипендії усіх студентів коледжів та університетів в Україні. Здобувачі освіти отримуватимуть удвічі більші виплати. В університетах збільшаться суми усіх типів стипендій: від мінімальної академічної – до президентської та галузевих. У коледжах – аналогічне збільшення: мінімальна, підвищена, галузеві та іменні стипендії також зростуть вдвічі.

В Україні запроваджують зимову вступну кампанію до університетів. Нововведення стартує вже цієї зими. Перші групи приступлять до навчання з січня: сформують один або декілька потоків. ЗВО відкриватимуть набір на 3 – 6-місячне навчання з підготовкою до НМТ. Вступники матимуть шанс взимку пройти нульовий курс перед основною вступною кампанією. При цьому зможуть отримати додатково до 15 конкурсних балів до своїх балів під час вступної кампанії. Їх можна буде використати лише при вступі в той університет, в якому вступник проходив “нульовий курс”.

У МОН заявляли, що на нульовому курсі за бюджетною формою навчання першочергово передбачили декілька категорій вступників:

  • молоді люди з тимчасово окупованих або прифронтових територій, які не змогли вступити влітку;

  • військовослужбовці, ветерани та ті, хто повертається з полону або демобілізується після завершення основного набору;

  • вступники, які не склали НМТ з об’єктивних причин, наприклад, через вимушений виїзд за кордон або перебої зі зв’язком та безпекою під час тестування.

Для них додатково передбачили гранти на навчання, стипендії та оплату проживання у гуртожитку, якщо потрібно.

Очільниця українського уряду Юлія Свириденко оголосила, що з вересня 2026 року учні 1 – 11 класів будуть отримувати безплатне забезпечення харчуванням у школах. Окремо заклали кошти на модернізацію шкільних харчоблоків. Для реалізації початкового етапу програми спрямували майже 5,9 мільярда гривень субвенції громадам. Загалом у Державному кошторисі на 2026 рік на цю програму передбачили 14,4 мільярда гривень.

Варто зазначити, що безплатне гаряче харчування для учнів початкової школи ввели у 2024 році. Цьогоріч уряд продовжив фінансування безплатного забезпечення харчуванням у школах. Програму розширили на учнів 5 – 11 класів у прифронтових громадах.

Військова підготовка

З 1 січня 2026 року студенти-медики проходитимуть військову підготовку громадян за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби. З цієї дати набуває юридичної сили відповідний закон.

Військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу на добровільних засадах проходять громадяни України, які мають або здобувають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров’я та пройшли професійно-психологічний відбір. Обов’язковою є така підготовка для українських студентів-медиків та студентів-фармацевтів.

До слова, з 1 вересня 2025 року в українських університетах передбачена базова загальновійськова підготовка (БЗВП) для студентів.

Мобілізація студентів

Чоловіки віком понад 25 років найбільше у 2024 – 2025 роках вступали вже до коледжів, а не до університетів. У Раді заявили, що раніше вдалося перекрити доступ до вищої освіти тим військовозобов’язаним, які прагнули освіту використати для отримання відтермінування. Ефективність ухвалених рішень підтвердили результати вступу 2024 – 2025 років. Проте у цей час серед чоловіків віком понад 25 років різко зросло зацікавлення навчанням у коледжах.

В Освітньому комітеті заявили, що співпрацюють разом з Комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки щодо того, щоб обмежити будь-які можливості для ухилення перед виконанням військового обов’язку. Крім того, в Україні планують перевірити ще близько 50 коледжів та університетів. У цих закладах освіти зафіксували аномальне зростання кількості студентів віком понад 25 років.


Мобілізація студентів / Depositphotos

Верховна Рада України затвердила Державний кошторис на 2026 рік. На освіту та науку передбачили 298,8 мільярда гривень. Це на 85,4 мільярда гривень більше ніж у 2025 році. Ключові напрями фінансування на наступний рік такі: оплата праці вчителів, освітня інфраструктура та інвестиційні проєкти, зокрема укриття у школах та дитячих садках, безплатне шкільне харчування, підручники, збільшення стипендій студентам, наукова сфера тощо. У МОН наголосили, що освіта та наука у 2026 році залишаються серед ключових пріоритетних напрямків держави.

В Україні повертають державну підсумкову атестацію для випускників 9 класів. Нововведення стартує з 2028 року. Вона відбуватиметься у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Додатково мають намір повернути обов’язкову ДПА і для учнів 4 класів. Вона так само відбуватиметься у форматі ЗНО. Нововведення має запрацювати з 2027 року. Підготовка розпочнеться протягом 2025/26 навчального року. Зокрема, протягом лютого – квітня 2026 року створять та передадуть УЦОЯО спеціалізовану освітню платформу для проведення атестації. Після цього весною відбуватиметься апробація ДПА для 10 тисяч випускників початкової ланки освіти.

Слід зазначити, що в Україні на час воєнного стану скасували обов’язкове складання ДПА у школах. Її проводили лише як моніторингову, а не обов’язкову для частини учнів.

Важливо! У 2026 році випускники не будуть складати обов’язкову ДПА.

НМТ

Національний мультипредметний тест у 2026 році відбуватиметься за тогорічною моделлю – протягом одного дня. Будуть також додаткові сесії тестування. Мультитест складатиметься з чотирьох предметів.

Перелік предметів НМТ залишається незмінним. Вступники складатимуть обов’язково українську мову, математику, історію України та один предмет на вибір з такого переліку: іноземна мова, біологія, географія, фізика, хімія або українська література. У 2026 році не планують також змінювати критерії НМТ.

Наступного року випускники шкіл минулих років матимуть можливість вступати до університетів за результатами національного мультипредметного тесту не лише 2026 року, а й за результатами НМТ 2023, 2024, 2025 років.

Вступна кампанія

У 2026 році Міністерство освіти і науки України має намір розширювати перелік національних іспитів за кордоном для вступу в українські університети. Вони можуть бути альтернативою НМТ, проте не його заміною. Але це йдеться про масові випадки. У МОН заявили: якщо до них звертатимуться вступники з результатами іспиту за кордоном тієї чи іншої країни, відомство ці результати визнаватиме.

У МОН також пропонують у 2026 році відмовитися від мотиваційних листів при вступі. Відомство планує збільшити і значущість творчого конкурсу для вступників і зменшити кількість заяв на вступ з 15 до 12. Додатково – підвищити порогові бали НМТ з української мови та історії України.

МОН України також вже узгодило графік проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту у 2026 році. При цьому як на бакалаврському та магістерському рівнях вищої освіти, так і для коледжів за окремими спеціальностями.

Вступна кампанія 2026 / Freepik

В Україні триває системне реформування дошкільної освіти. З 1 січня 2025 року набув чинності Закон України “Про дошкільну освіту”. З вересня 2026 року в усіх дитячих садках діти віком 5 – 6 років мають обов’язково вивчати англійську мову. У МОН додатково раніше анонсували реалізацію ідеї щодо облаштування ясел у дитячих садках та готовність приймати у садках дітей від трьох місяців. Проте для цього потрібні інвестиції для переобладнання та навчання вихователів.

Реформа старшої школи

В Україні з 2027 року повноцінно впроваджуватимуть реформу старшої профільної школи. Усі учні навчатимуться вже 12 років. Зараз триває підготовка та пілотування цієї реформи. Пілотування реформи “Профільна” стартувало 1 вересня 2025 року. 30 ліцеїв з 19 регіонів України розпочали пілотування окремих елементів реформи. Ці заклади, окрім оновленого змісту, отримали додатково 10 мільйонів гривень на один ліцей для розбудови матеріально-технічної бази закладу освіти.

З 1 вересня 2026 року розширять пілот до 150 ліцеїв. Вже відібрали 104 ліцеї. На початку 2026 року оголосять додатковий набір. МОН вже має загрифовані модельні програми – 36 основних, які складають ядро обов’язкових освітніх компонентів, які вивчатимуть учні в академічних ліцеях. Є типова освітня програма, яка є рамкою для впровадження реформи у закладах освіти. Крім того, модернізували 136 просторів, які будуть працювати у майбутніх ліцеях. На це витратили майже 1 мільярд гривень.

Реформування запровадить два напрями навчання: академічний та професійний. Це перший крок до впровадження нового Державного стандарту профільної середньої освіти та підготовка до переходу на 12-річну систему, розповіли у МОН.

Навчальний рік

Цей навчальний рік стартував 1 вересня 2025 року. Офіційно триватиме до 30 червня 2026 року. Проте школи наразі самі можуть визначати структуру та тривалість навчального року, тижня, дня, уроків, канікул, формату організації навчання. У разі виконання навчальної програми можуть завершити навчальний рік і в кінці травня.

МОН України додатково радило школам розглянути запровадження змін у структурі та тривалості навчального року через можливі довготривалі блекаути. Зокрема, розглянути можливість перенесення уроків з зимових місяців на червень 2026 року (окрім випускних класів). Серед запропонованих варіантів – і перехід на шестиденний навчальний тиждень замість п’ятиденного. Він містить навчання у межах двох змін. Додатково у школах повинні забезпечити доступ учнів до систем дистанційного навчання.


Новації у шкільному світі / Фото 24 Каналу

Фінансування шкіл

З 1 вересня 2026 року освітню субвенцію з державного бюджету не виділятимуть для шкіл, у яких навчаються:

  • менше ніж 60 учнів – для шкіл з 1 – 12 класами;

  • менше ніж 55 учнів – для шкіл з 1 – 11 класами;

  • менше ніж 45 учнів – для шкіл з 1 – 9 або 5 – 11 (12) класами.

Ці норми не поширюються на початкові та спеціальні школи.

Профорієнтація учнів

В Україні стартувало національне пілотування системи профорієнтації дітей та підлітків у 396 громадах з усіх областей. Воно має на меті створення стійкої та доступної моделі супроводу учнів у виборі майбутньої професії. Це один із ключових елементів реформи “НУШ”, зокрема її третього етапу – розвитку старшої профільної школи.

Важливо Ключові події в освіті у 2025 році: додаткові виплати вчителям, “недружній” вступ та боротьба з ухилянтами

Підземні школи

В Україні триває спорудження підземних освітніх просторів у прифронтових громадах. У них учні матимуть змогу не лише перечекати повітряну тривогу, а й продовжувати навчальний процес. У МОН заявили, що за два останні роки держава спрямувала понад 11 мільярдів гривень на спорудження підземних шкіл та укриттів. Уже відкрили понад 40 таких об’єктів, а загалом зведуть 221 школу-укриття.

Безпека у школах

В Україні триває реалізація програми “Безпечна школа”. Наразі чітко визначать правила перебування на території та в приміщеннях шкіл, доступу до закладів освіти, а також механізми контролю за їхнім дотриманням. Крім того, у школах мають бути встановлені огорожі або визначені межі території. Обов’язково – технічні засоби для термінового виклику поліції – “тривожні кнопки”. Забороняють і перебування на території закладу сторонніх осіб, а також осіб у стані сп’яніння чи з небезпечними предметами. Посилюють і вимоги до охорони. Наступного року офіцерів безпеки у школах буде вже 3 тисячі.

Доставлення підручників

Цьогоріч МОН України апробувало новий підхід до доставлення підручників до шкіл. Видавництва самі доставляли підручники до закладів освіти напряму. У пілотуванні брали участь майже 9 тисяч шкіл. 90% з них залишились задоволеними новим механізмом доставлення і підтримали ідею масштабування моделі на 2026 рік, зазначили у МОН.

Мрія

До екосистеми Мрія вже приєдналися понад 2600 закладів освіти з усіх 24 областей України. Тепер матимуть змогу приєднатися і дитячі садки. Уряд вже працює над новим напрямом – Мрія Дошкілля. У МОН зазначили, що щодня інструментами Мрії користуються майже 400 тисяч вчителів, батьків та дітей. Найактивніші з-поміж усіх – учні. Вони переглядають розклад на день, деталі уроку, оцінки та домашні завдання, а також стежать за своїм прогресом.

“Гроші ходять за вчителем”

У 2025 році додатково запровадили нові інструменти професійного розвитку педагогів. Мовиться, зокрема, про модель фінансування підвищення кваліфікації “Гроші ходять за вчителем”. Наразі педагоги самі обиратимуть курси підвищення кваліфікації та оплачуватиму

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *