Зберігається компетентнісний підхід та свобода викладача у плануванні оцінювальних процедур. Полегшення оцінювального процесу в 5–9 класах: пояснення від МОН. Наказ № 1427, що зберігає чинність, підтверджує компетентнісний підхід до оцінювання та професійну автономію педагогів щодо організації оцінювальних завдань. Натомість, механізм документування результатів навчання в журналі було оптимізовано.
«На сьогоднішній день педагогічне навантаження є надмірним. Ми взяли до уваги зауваження вчителів щодо складності документування результатів оцінювання та спростили ведення класних журналів: більше немає потреби позначати групи результатів, на кінець семестру виставляється одна підсумкова оцінка з предмета. Викладачі, для яких таке індексування є зручним інструментом роботи, можуть продовжувати його застосовувати. Час, що раніше витрачався на зведення показників, тепер може бути спрямований на роботу з учнями. Державний стандарт, компетентнісний підхід та очікувані результати навчання залишаються фундаментом оцінювання. Реформа НУШ продовжується, і ми будемо й надалі переглядати процедури, які не служать інтересам дитини», – зазначив міністр освіти і науки Андрій Бутенко.
Що залишається незмінним
Залишається базовий принцип оцінювання: педагог оцінює досягнення учнями освітніх результатів, визначених Державним стандартом та конкретизованих у модельних навчальних і робочих програмах. Йдеться про очікувані досягнення, які учні мають продемонструвати під час засвоєння відповідних тем, розділів чи модулів.
Очікувані результати навчання, встановлені програмою на семестр або навчальний рік, є основою для планування освітнього процесу та оцінювання учнів, зокрема для визначення семестрових та річних оцінок.
Викладач, користуючись своєю академічною свободою, самостійно обирає методи і засоби для оцінки досягнень учнів.
Що зазнало змін
- Поточні оцінки будуть фіксуватися в класних журналах без обов’язкового зазначення груп результатів – ГР1, ГР2, ГР3 або ГР4. Однак, педагог може використовувати індексування як додатковий робочий інструмент.
- За результатами семестру виставлятиметься єдина оцінка з навчального предмета чи інтегрованого курсу. Окремі семестрові оцінки за кожною групою результатів більше не є обов’язковими.
- Міністерство освіти і науки розробить оновлену форму Свідоцтва досягнень учнів 5–9 класів, що відповідатиме компетентнісному підходу.
Формувальне оцінювання
Мета формувального оцінювання полягає у наданні учням зворотного зв’язку, виявленні їхніх освітніх потреб та, за необхідності, корекції освітнього процесу. Результати цього виду оцінювання не враховуються при підсумковому оцінюванні.
Викладач самостійно обирає шкалу для формувального оцінювання: вербальну, рівневу або бальну. Результати можуть бути зафіксовані у зручний спосіб: у нотатках, щоденниках спостережень тощо. Це є робочим інструментом педагога, який не потребує оформлення як окремої звітності.
Поточне оцінювання
Поточне оцінювання дозволяє визначити проміжний рівень досягнення учнями очікуваних результатів навчання в рамках теми, модуля або розділу. Викладач самостійно визначає кількість і терміни виставлення оцінок, а також обирає доцільні методи та засоби.
Поточна оцінка виставляється у балах за виконану роботу або навчальне завдання відповідно до встановлених критеріїв. Вона впливає на підсумкову оцінку та фіксується в класному журналі без обов’язкового зазначення позначок чи індексів за групами результатів.
Виставляти поточні оцінки на кожному занятті або за кожне виконане завдання не є обов’язковим.
Підсумкове оцінювання
Тематичне оцінювання проводиться за потреби. Тематична оцінка може бути визначена одним із трьох способів:
- узагальнення поточних оцінок, отриманих протягом вивчення теми, модуля або розділу;
- визначення оцінки за підсумкову тематичну роботу, яка охоплює ключові результати навчання, передбачені програмою;
- узагальнення поточних оцінок та оцінки за підсумкову тематичну роботу.
Проведення окремої підсумкової роботи після кожної теми, розділу чи модуля не є обов’язковим.
Семестрова оцінка
Семестрова оцінка визначається на основі тематичних оцінок, а за їх відсутності – поточних. За рішенням педагога, також може бути проведена підсумкова семестрова робота. Вона має охоплювати результати навчання, передбачені програмою на відповідний період. Оцінка за таку роботу фіксується в журналі без деталізації за групами результатів.
За результатами семестру виставляється єдина оцінка з навчального предмета або інтегрованого курсу.
Автономія закладів освіти та академічна свобода педагога
Заклад освіти має право запровадити власну шкалу оцінювання, а для окремих навчальних предметів та інтегрованих курсів – дихотомічну шкалу «зараховано / не зараховано».
Педагог самостійно:
- обирає шкалу формувального оцінювання;
- визначає кількість та періодичність різних видів оцінювання;
- добірає методи та інструменти відповідно до освітніх цілей;
- приймає рішення щодо використання індексування оцінок за групами результатів як додаткового інструменту роботи.
Міністерство освіти і науки має надати до 1 жовтня оновлену форму Свідоцтва досягнень учнів 5–9 класів, що враховуватиме компетентнісний підхід.
Для розробки та вибору інструментів компетентнісного оцінювання педагоги можуть скористатися:
- методичними посібниками «Як оцінювати в НУШ?» для десяти освітніх галузей;
- «Каталогом компетентнісних робіт для НУШ»;
- Ресурсом «Інтерактивний поступ» на цифровій платформі «Освіта для життя».
Міністерство освіти і науки.