Келих чи фужер – як правильно? / Мagnific. Ілюстративне фото
Чому ми використовуємо слова “келих”, “бокал” і “фужер”, коли йдеться про майже ідентичний посуд? І чи справді один із цих термінів є більш доречним за інші?
Як українською коректно називати цей елегантний посуд для напоїв, дізнаємося з посиланням на “Горох”.
“Келих”, “бокал” чи “фужер” – яка правильна українська назва цього посуду?
Цей витончений скляний посуд є невід’ємною частиною сервірування святкового столу, а дехто навіть надає перевагу вживанню з нього звичайної води з лимоном. Однак, щодо його назви можуть виникати дискусії – як же правильно іменувати: “келих”, “бокал” чи “фужер”.
“Передай келих”. “Налий у бокал”. “Постав фужери на стіл”. Ми послуговуємося цими термінами майже несвідомо, часто не замислюючись, чи вони позначають одне й те саме.
У щоденному вжитку ці найменування часто сприймаються як взаємозамінні, але яке слово є літературним в українській мові?
Що ще цікавіше – кожне з цих слів має власну історію походження.
“Келих” – це слово не є новим для української мови. Воно задокументоване в українських писемних пам’ятках ще з XVI століття. Наприклад, у праці Христофора Філалета “Апокрисис” (1597–1599) зустрічається форма “келихъ” зі значенням “чара, бокал, чаша”.
Згідно з етимологічними дослідженнями, українське “келих” має зв’язок з польським “kielich”, яке, у свою чергу, походить від давньоверхньонімецьких форм на кшталт “kelich”, “kelch”. Глибше коріння слова сягає латинського “calix”, що означає “чаша, келих”; з цим словом також пов’язують давньогрецьке “κύλιξ” – “кубок, келих”.
Отже, “келих” є запозиченням, проте воно дуже давнє і давно інтегроване в українську мову.
Сьогодні це слово охоплює широке поняття – посудина для пиття, найчастіше виготовлена зі скла, з ніжкою.
Тому цілком природно вживати такі вислови:
-
“келих вина”;
-
“келих шампанського”;
-
“підняти келих”;
-
“розбити келих”.
Саме це слово часто обирають блогери або сомельє, коли розповідають про специфіку форми посуду чи його відповідність певному напою.
Звідки походить термін “бокал”? Історія слова “бокал” також пов’язана з Європою. Слово має західноєвропейське коріння. Етимологічні джерела пов’язують його з французьким “bocal”, італійським “boccale” та латинським “baucalis”. Саме ця назва закріпилася в російській мові, що призвело до хибного сприйняття його як русизму, нав’язаного разом з російською мовою.
В українській мові “бокал” давно використовується як найменування посудини для напоїв, особливо для вина. Тому твердження, що “бокал” є виключно “неукраїнським” словом, є некоректним. Воно є запозиченим, але саме по собі запозичення не робить слово ненормативним. Українська мова містить чимало давно адаптованих іншомовних слів.
“Фужер” – яка історія цього слова? А з “фужером” пов’язана справді цікава мовна деталь. Французьке “fougère” означає “папороть”, однак ця назва походить від назви французького міста Фужер (Fougères), де виготовляли скло.
Цікаво! Слово “fougère” використовується не лише для посуду, а й у парфумерії. Існує поняття “фужерні аромати” – це клас парфумів без яскраво вираженого запаху, що вирізняються легкістю, свіжістю та лісовими нотками. Раніше ми вже розповідали про правильне написання слова – парфУм чи парфЮм.
У сучасній українській мові “фужер” – це не просто будь-який посуд для напоїв. Словник української мови визначає його як великий келих на високій ніжці, який зазвичай застосовують для ігристих вин та охолоджених напоїв.
Таким чином, “фужер” є одним із різновидів келиха, а не його повноцінним синонімом: фужер – це келих, але не кожен келих є фужером.
Різновиди келихів / Magnifik
Якщо максимально спростити:
-
“Келих” – загальне найменування певного типу посуду для напоїв.
-
“Бокал” – також назва посудини для напоїв, часто скляної та на ніжці; це слово є запозиченим, але цілком нормативним.
-
“Фужер” – це більш конкретний вид великого келиха на високій ніжці.
Саме тому ці слова не завжди можна використовувати як взаємозамінні.
Чи існують інші українські найменування?
Українська мова пропонує значно ширший спектр назв посуду для напоїв. Залежно від форми, матеріалу та призначення, можна вжити такі терміни:
- “чарка” – невелика посудина, призначена для алкогольних напоїв;
- “кубок” – урочиста посудина для пиття, а також предмет, що вручається як нагорода;
- “чаша” – широка посудина для пиття або для ритуальних цілей;
- “пугар” – давня назва кубка або келиха;
- “погар” – назва кубка або келиха; це слово є запозиченим з угорської мови.
- “склянка” – посудина для пиття, яка не має ніжки;
- “кухоль” – посудина, що зазвичай оснащена ручкою.
Цікаво, що сучасна українська мова дозволяє досить точно розрізняти типи подібного посуду. Наприклад, у перекладах для різних видів келихів часто використовуються терміни “сніфтер”, “флюте”, “фужер” та інші, залежно від їхньої форми та призначення.
Який келих для якого напою: дивіться відео
Отже, чи існує єдиний правильний варіант? Правильними є назви “келих”, “бокал” та “фужер”. Питання полягає не стільки в тому, яке слово є “правильним”, скільки в тому, що саме ви бажаєте позначити.
Якщо вам потрібна нейтральна, загальна назва – “келих” буде чудовим вибором. Якщо ж йдеться про конкретний тип посудини – можна вжити термін “бокал” або “фужер”.
А для тих, хто прагне збагатити своє мовлення давнішими українськими лексемами, доречно згадати “чару”, “кубок”, “пугар” або “погар”.