Як іменувати ручку? / Magnific. Ілюстративне фото
Ми використовуємо її щодня, пишемо нею списки, нотатки, заяви та контрольні роботи. Проте, навіть у назві цього звичного інструменту часто робимо помилки.
Отже, як правильно: “кулькова” чи “шарикова” ручка, і чому виникає таке непорозуміння, розповідаємо, посилаючись на “Горох”.
“Шарикова” – звідки з’явилася назва?
Здавалося б, що тут може бути складного: ручка як ручка. Але варто придивитися до її найменування – і вже постає мовне питання: чому українською її називають “шариковою”?
“Дай мені шарикову ручку” – вислів, який, ймовірно, чув кожен. Він настільки увійшов у вжиток, що багато хто навіть не замислюється, чому насправді це не “шарикова”?
Відповідь криється не лише в українській мові, а й в історії самого винаходу.
Слово “шарикова” є формою, утвореною від російського слова “шарик” за допомогою суфікса “-ов-“: “шарик” → “шариковый”. Саме ця помилка поширилася і на інші найменування: “шаріковий підшипник”, “воздушний шарік”, “шаріки за роліки зайшли” і навіть у прізвиську собаки – Шарік.
В українській мові для маленької круглої деталі ми маємо власну відповідну назву – “кулька”. Від неї природно утворюється прикметник “кульковий”: “кулька” → “кульковий”. Тому українською правильно – “кулькова ручка”.
Важливо зазначити, що йдеться не просто про заміну одного слова іншим. “Шарикова” – це калькований для української мови варіант російської назви, тоді як “кулькова” сформована згідно з українськими словотворчими нормами.
Чому ручка саме “кулькова”?
Назва дуже точно описує принцип дії цього інструменту. Усередині її пишучого вузла знаходиться маленька кулька, яка вільно обертається. Коли ми проводимо ручкою по паперу, кулька забирає чорнило з резервуара та переносить його на поверхню.
Саме ця деталь і дала назву ручці у багатьох мовах.
До речі, історія цього винаходу також цікава. Ще 1888 року американець Джон Дж. Лауд запатентував пишучий пристрій із кулькою на кінці. Він був призначений передусім для письма на грубих поверхнях, зокрема на шкірі. Проте тоді він не здобув популярності.
А сучасну кулькову ручку пов’язують передусім з угорським журналістом та винахідником Ласло Біро, який у 1930-х роках працював над конструкцією ручки з густішим чорнилом, подібним до друкарського. У 1938 році Біро отримав патент на свій варіант кулькової ручки. Важливу роль у поширенні цього винаходу відіграв його брат Дьєрдь Біро, який допомагав у роботі над чорнилом. Саме тому в англійській мові слово “biro” стало назвою кулькової ручки в певних країнах.
Хто вигадав ручку: дивіться відео
Під час Другої світової війни такі ручки зацікавили британських військових, оскільки вони краще функціонували на висоті, ніж звичайні чорнильні ручки.
Отже, маленька кулька всередині ручки не лише змінила спосіб письма, а й дала назву цілому типу письмового інструменту.
А якщо хтось попросить вас “шарикову”, не поспішайте виправляти. Просто подайте “кулькову” – і нехай правильне слово поширюється від руки до руки. Говорімо українською!