Основні тези
- Дослідження діяльності наглядових рад в українських університетах демонструє неоднозначні результати.
- Міністерство освіти і науки має намір поліпшити стратегію, розглядається включення студентів до наглядових рад і взаємодія з міжнародними інституціями для покращення управлінського потенціалу.
Наглядові ради у вишах / Пресслужба КАІ
В деяких університетах України було впроваджено пілотний проєкт – розпочали функціонування наглядові ради. Мається на увазі Запорізький національний, Київський авіаційний інститут та Карпатський національний університет імені Стефаника.
Заступник керівника міністерства освіти і науки з питань вищої освіти Микола Трофименко поділився з РБК-Україна інформацією про результати цього експерименту. Про це повідомляє 24 Канал.
Як діють наглядові ради?
Чиновник зазначає: дослідження показує різноманітні підсумки.
Ми з’ясували, що КАІ – націлений на підприємницьке середовище. Там колектив молодих ініціативних професіоналів з ефективною наглядовою радою, з сильним лідером. У них є численні випадки, коли вони беруть будівлю, яка не ремонтувалася близько 40 років, і створюють лабораторії разом з роботодавцями. Сприяють розвитку дуальної освіти – готують студента, який згодом працевлаштовується у провідних компаніях,
– пояснив заступник Лісового.
Він також додав, що кожен випадок по-своєму неповторний. Оцінюватимуть їх детально згодом.
Проте те, що відбувається зараз, мені імпонує – з погляду підходів до управління, до брендингу, маркетингової стратегії, до вступної кампанії,
– уточнив урядовець.
Він також розповів: у Запорізькому університеті – потужна участь регіональної влади, і університет усвідомлює свою відповідальність за підтримку державних позицій у місті, у навчанні свідомих громадян України на прифронтових територіях. Це міцний регіональний університет, важливий для Запоріжжя та області у контексті зміцнення там патріотичних позицій.
Карпатський університет має професійну академічну групу, міцні міжнародні контакти, унікальні для України ініціативи, такі як обсерваторія на горі Піп Іван, молодіжний центр в Микуличині тощо. Ми прагнемо, щоб це реалізували всі університети – встановили взаємодію з владою, з бізнесом, з громадами. Експеримент демонструє, що бізнес може вкладати кошти в інфраструктуру, ставити технічні завдання, яких саме фахівців готувати. Це сприятиме розвитку нашої економіки і допоможе відновленню,
– говорить він.
Яким чином МОН планує удосконалювати підхід?
Урядовець водночас зауважив, що МОН має намір покращити цей метод.
Можливо, залучити до наглядових рад колективи, можливо, студентів. І ми очікуємо, що така форма управління університетами буде настільки ж можливою, як і традиційна, передбачена законом України “Про вищу освіту”. Ми бачимо в цьому і антикризовий інструмент, і складову прогресу,
– зазначив заступник Лісового.
Він також додав, що для підвищення управлінського потенціалу МОН разом зі Світовим банком і Британською Радою впроваджують програму розвитку академічних менеджерів. Її завдання – до травня 2026 року навчити тисячу керівників університетів. У першому етапі підготували близько 450 учасників; зараз триває другий. Програма включає стратегічне планування, залучення коштів і сучасні управлінські методи.
- У МОН також повідомили, чи буде зимова вступна кампанія до університетів в Україні та для кого.