Авторка тексту: Марина Шевченко
Цифрові технології вже давно стали невід’ємною частиною освіти, але 2025 рік привносить нові тенденції, що змінюють підходи до навчання. Широке впровадження штучного інтелекту, VR, AR, гібридне навчання — усе це та навіть більше визначатиме освіту майбутнього. Як саме ці тренди впливають на освіту вже зараз? Розбираємо в цьому матеріалі.
Тренд № 1
Широке впровадження штучного інтелекту
Компанія OpenAI запустила ChatGPT ще у 2022 році, проте саме зараз штучний інтелект стає не лише допоміжним, а наріжним елементом освітнього процесу. ШІ-помічників використовують для створення індивідуальних навчальних програм, перевірки завдань, а також генерації навчального контенту в режимі реального часу. За даними, озвученими на найбільшій освітній конференції Bett 2025 у Лондоні, 20–40% поточних завдань можна передати технологіям. Навіть більше, 13 годин на тиждень можуть звільнитися у вчителів завдяки автоматизації завдань за допомогою ШІ.
На Bett 2025 навички роботи із ШІ та великими даними і технологічну грамотність назвали одними з пріоритетних для професій майбутнього. Саме тому низка країн уже впроваджують ШІ на офіційному рівні у школах. Зокрема, в Естонії спільно з OpenAI і Anthropic розпочали загальнонаціональну кампанію з навчання учнів старших класів навичок штучного інтелекту. Ініціатива, відома як AI Leap, спирається на публічну цифрову інфраструктуру балтійської країни, створену за останні 30 років, і її потужну освітню культуру. А в Японії створили нову послугу, щоб ШІ допомагав учням початкової школи з їхніми дослідницькими проєктами під час літніх канікул.
В Україні ситуація із ШІ в освіті має свої особливості. Нещодавнє дослідження українських реалій від Мінцифри показало: середній дохід працівників із цифровими навичками становить близько 45 тис. грн, що у понад 5 разів вище, ніж у працівників, які ними не володіють. Водночас рік тому лише 44 % вчителів періодично застосовували ШІ для підготовки до уроків, тоді як школярі користувалися ШІ в навчальному процесі значно активніше: 59 % — для виконання домашніх завдань, 40 % — для роботи на уроках.
В освітній сектор штучний ітелект активно впроваджують і приватні компанії. Наприклад, для цифрової освіти українців Google надав 2 млн доларів, а ще запустив платформу з безоплатними курсами для вивчення ШІ. Зокрема, курс «Цифрові навички для освіти з Google: практична програма» був створений спеціально для овітян. Він допоможе вчителям розробити завдання й системи оцінювання за допомогою ШІ. Завдяки йому педагоги зможуть більше часу приділяти роботі з учнями та власному розвитку.
«Поступово ШІ зʼявляється в усіх сферах — від освіти до медицини та defence-tech. Україна має всі шанси очолити тренд з упровадження ШІ, але для цього треба вивчати його вже зараз», — написав із цього приводу віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Михайло Федоров.
Водночас використання ШІ викликає певні етичні питання, особливо щодо прозорості алгоритмів, збереження конфіденційності даних учнів та ролі вчителя в процесі навчання.
Але що робити освітянам на локальному рівні? Особливо в епоху, коли учні активно використовують ШІ для генерації власних завдань? Одне з рішень — прийняти ШІ як невід’ємну частину навчального процесу. Наташа Берг, яка має ступінь магістра освіти і є фахівчинею з мультимедіа та інтеграції, у своїй TED-промові переконує: нові провідні технології мають бути інтегровані в навчальні аудиторії, оскільки це повністю готує учнів до роботи у 21-му столітті і робить освіту доступною для учнів з різними можливостями. Як це зробити ефективно Освіторія.Медіа розповідає у новому спецпроєкті «Школа і ШІ».
Також цікаво:
ШІ без списування та плагіату: як організувати співпрацю учнів і штучного інтелекту
Тренд № 2
VR та AR у навчальному процесі
Ще одним глобальним трендом стає використання віртуальної (VR) та доповненої реальності (AR), що відкриває нові можливості для освіти. Тепер учні зможуть проводити віртуальні експерименти, здійснювати історичні подорожі або навчатися через симуляції.
У світі вже досліджують ефективність AR-додатків для підвищення цифрової грамотності в початковій школі, а підліткам та студентам пропонують, наприклад, вивчати анатомію за допомогою AR-застосунків. Уже зараз можна знайти сотні AR-додатків, які пропонують покращити навчальний процес у доволі неочевидний спосіб.
Те саме стосується віртуальної реальності (VR). Її від AR відрізняє потреба у спеціальному хедсеті (гаджет, який одягають на голову). Тепер студенти можуть ходити по картинних галереях, їздити на віртуальні археологічні розкопки або відтворювати історичні події разом з одногрупниками. І все це — не виходячи з приміщення.
«Наш університет має спеціальний курс із VR, де кожному студенту на весь семестр дають свій хедсет, — розповідає Анна, студентка одного з американських університетів. — Ми майже повністю проводмо пари у VR. Це може бути пустеля, Стародавній Рим чи космічна станція — ми з аватарами одногрупників та професором збираємося там, аби обговорити завдання. А потім кожна група за допомогою віртуальних предметів у реальному часі створює сцени у VR з вивчених тем, щоби професор міг оцінити наші знання».
У своїй книзі «Досвід на вимогу: що таке віртуальна реальність, як вона працює і що може зробити» професор Стенфордського університету Джеремі Бейленсон розповідає, що за допомогою віртуальної реальності вже тренують професійних спортсменів, зменшують роль опіоїдів під час хірургічних втручань, допомагають людям адаптуватися до протезів, а також нівелюють негативні стереотипи за допомогою віртуального сторітелінгу.
Але VR може не тільки покращити емпатійність учнів, а й вирішити одну з найбільших освітніх проблем. У своїй промові на TED Кірстен Тамм, CEO Futureclass LTD, переконує: саме VR та ШІ можуть стати тими інструментами, які покращить ситуацію з нестачею вчителів у всьому світі. Він упевнений: ефективне використання технологій зможе максимізувати можливості кожного вчителя, який вже працює в системі освіти.
Тренд № 3
Гібридне й дистанційне навчання
Ще один тренд стосується гібридного та дистанційного навчання. Не тільки в Україні через повномасштабне вторгнення, а й в усьому постковідному світі гібридне та дистанційне навчання неохоче здають позиції. Після пандемії коронавірусу записи лекцій, онлайн-дошки обговорень та автоматизовані системи оцінювання тепер є стандартними елементами освіти. Студенти очікують, що навчальні матеріали будуть доступні онлайн, а зустрічі з викладачами проходитимуть через Zoom.
Освіта адаптується до цього попиту, хоча рівень інтеграції технологій суттєво відрізняється залежно від закладу. Особливо від такого формату виграє навчання дорослих, адже серед інших обов’язків саме онлайн-навчання забезпечує безперервне підвищення кваліфікації.
В Україні через безпекову ситуацію дистанційне навчання як ніколи актуальне. Станом на 1 вересня 2024 року в Україні дистанційно навчалися понад 500 тис. школярів. Для дітей, які виїхали за кордон, це й досі одна з небагатьох опцій бути залученими в українську систему освіту. А для дітей із прифронтових територій — взагалі єдина можливість продовжити навчання.
Тренд № 4
Персоналізоване навчання, мікронавчання та гейміфікація
І хоча цей тренд в освіті вже не новий, саме в поточному році він набирає нових обертів. Персоналізоване навчання — це освітній процес, який максимально відповідає потребам конкретного учня. Зокрема, завдяки штучному інтелекту освітні технології вже дозволяють дітям обирати методи навчання, які їм найбільше підходять (відеоуроки, подкасти, інтерактивні матеріали). Вчителі ж використовують платформи з адаптивним контентом для відстеження прогресу учнів. Інструменти аналізу допомагають педагогам швидко визначати, які теми даються дітям складніше. А дистанційні тести та адаптивні оцінювання дають змогу коригувати навчальний процес у режимі реального часу. Щобільше, в Україні вже існує кілька платформ, які мають такі можливості. Багато з них роблять це на адміністративному рівні у школах.
Про мікронавчання (навчання через невеликі порції матеріалу) активно говорили ще у 2021 році. Такі платформи, як Coursera, Prometheus, ЕdEra, були побудовані саме на його принципах. Окрім шкіл, мікронавчання часто використовують у корпоративній освіті та підвищенні кваліфікації дорослих. Також особливо актуальним воно стає через гібридний та дистанційний формати, про які йшлося вище (тренд № 3). А впровадження ШІ та персоналізоване навчання роблять цю потребу ще більшою.
Важливим елементом мікронавчання є гейміфікація, тобто впровадження ігрових елементів у неігрові контексти. Це надзвичайно ефективний засіб підвищення мотивації учнів до навчання. Використання таких елементів, як бали, рейтинги, значки та виклики, стимулює інтерес і залученість учнів у навчальний процес. Наразі компанії активно інвестують у ШІ- та VR-рішення для гейміфікованого навчання. Із цього можемо зробити висновок: хоча про цей тренд говорять уже давно, але він не втрачатиме актуальності.
Замість висновків
Освіта в цифрову епоху стає більш гнучкою, інклюзивною та технологічною. Інтеграція штучного інтелекту, VR, мікронавчання та гібридних моделей відкриває нові можливості для учнів і студентів. Водночас важливо розвивати soft skills та формувати навички цифрової безпеки. Успішне поєднання цифрових інструментів та людського фактора лишатиметься тим, що робить освіту якісною та ефективною.
Источник: www.osvitoria.media