Основні тези
- Учні 47-ї харківської гімназії розробили науковий експеримент для МКС, незважаючи на руйнування їхньої школи під час війни.
- Міністр Оксен Лісовий розповів про це, а також представив низку реформ в освіті в Україні, включаючи нові галузеві концепції, маркетплейс для вчителів та модернізацію профтехосвіти.
Оксен Лісовий / фото 24 Канал
Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий розповів про учнів 47-ї харківської гімназії, які розробили експеримент для Міжнародної космічної станції. Попри те, що навчальний заклад зруйнувала Росія, учні змогли захистити свій проєкт.
Про це Лісовий розповів під час свого виступу на заході “Освіта нової України”, передає кореспондент 24 Каналу. Свій виступ міністр розпочав з розповіді, яка втілює силу української освіти навіть у часи війни.
Як харківські учні, попри війну відправили проєкт на МКС
У ній – історія шкільного проєкту, створеного командою учнів 47-ї гімназії Харкова на чолі з учителем Андрієм Самойловим. Вони розробили науковий експеримент для Міжнародної космічної станції (МКС), присвячений впливу мікрогравітації на структуру плазми.
У прямому сенсі на МКС: гіпотеза формується, експеримент проходить конкурс, проходить міжнародну експертизу і зрештою потрапляє на космічну станцію,
– пояснив міністр.
Усе змінила війна: гімназію було зруйновано, а команда – розсіяна по Україні та світу. Проте школярі повернулися до своєї мети, захистили проєкт і домоглися запуску. Вчитель поїхав до Харкова та потрапив до зруйнованої школи, і знайшов, що сам експеримент у капсулі вцілів. Згодом він був відправлений на МКС.
“У них було достатньо підстав відмовитися. Але вони обрали рух вперед. Я переконаний, що вони неодноразово чули популярну фразу “Чи на часі?”, – наголосив Лісовий.
Освіта – це боротьба за людину
Також міністр підкреслив, що боротьба України – не лише за території, а за гідність, вибір і право жити в системі цінностей, притаманній українцям.
“Задля людини ми виборювали державу і вибір. Задля неї – демократію. Маленької людини, юної, дорослої…”, – сказав Лісовий.
Оксен Лісовий / Фото 24 Каналу
Освіта, на його думку, – це середовище, у яке ми занурюємо дітей з надією на щастя й успіх, і вона має бути гнучкою до змін. Консервативні підходи в освіті, за словами міністра, не лише застаріли, а й становлять загрозу:
“Освітні системи не мають шансів на успішність без постійного переосмислення та змін”.
Нова українська школа – інструмент держави майбутнього
Міністр презентував низку реформ, що вже запущені або будуть реалізовані найближчим часом:
- Галузеві концепції освіти – 10 нових концепцій (одна вже затверджена) винесуть на громадське обговорення у червні, у липні – затвердять.
- Ключові принципи – міждисциплінарність, інклюзивність, формування ідентичності та громадянської компетентності.
- Маркетплейс для вчителів – нова платформа професійного розвитку, яка дозволить освітянам самостійно формувати індивідуальні програми, шляхом коштів, наданих державою. Пілот стартує вже цього року.
Практика, обладнання, профтех, інструменти рівності
Лісовий також зробив акцент на створенні рівних умов, незалежно від місця проживання чи стартових можливостей дитини. Серед основних напрямів:
- Пілотне забезпечення лабораторій – мільярд гривень державної субвенції (половина – від Світового банку) вже виділено на обладнання для 140 пілотних закладів.
- Модернізація профтехосвіти – сучасне обладнання, дуальна освіта, будівництво нових кампусів коледжів.
- Рівність гідності вибору – вибір робітничої спеціальності повинен мати таку ж цінність, як і інші освітні траєкторії.
Вища освіта: від дипломів – до впливу
Міністр визнав: Україна має надмірну кількість університетів на душу населення, але багато молоді все одно прагне вступати за кордон.
“Університет – не підприємство з виробництва дипломів. Це осередок інтелектуальної культури та міжнародної діяльності”, – наголосив Лісовий.
Серед передбачених реформ для ВНЗ:
- Нові принципи фінансування – гроші йдуть за студентом, який сам обирає, куди їх спрямувати.
- Нові наглядові ради – формуватимуться не з чиновників, а з представників бізнесу, громади, які зацікавлені у реальних результатах.
- Функціонал університетів – технічні й технологічні заклади готуватимуть кадри для галузей, класичні університети – розвиватимуть науку, академії – формуватимуть лідерів.
Цікаво, що раніше очільник МОН розповів, як відбирають підручники для шкіл. За його словами, книги проходять експертизу та конкурс; вчителі обирають найкращі для використання.