Успішними будуть не ті, хто просто знає мову програмування, а хто вміє адаптуватися до нових викликів та поєднує технічну експертизу із з гнучкістю Чи вступати на ІТ: що треба знати перед вибором університету
Світ ІТ приваблює гнучкістю, гідною оплатою праці та можливістю працювати з будь-якої точки світу. Водночас через стрімкий розвиток штучного інтелекту з’являються нові запитання: якщо ШІ вже здатен автоматизувати частину завдань програміста – чи варто зараз починати навчання в ІТ-напрямі?
Якісна технічна освіта залишається надійним фундаментом для професійного розвитку. Попри те, що штучний інтелект дійсно виконує частину рутинних завдань (наприклад, допомагає писати код або генерувати тестові дані), саме людина визначає, які задачі можна делегувати ШІ, як перевірити результат і що робити у випадку помилки.
Для цього необхідне системне мислення та розуміння, як будуються програмні рішення. Ці навички формуються не за один онлайн-курс, а через послідовне вивчення алгоритмів, структур даних, архітектури, командної роботи – саме ті речі, які дає вища освіта.
Університет учить працювати з великими обсягами інформації та правильно пріоритезувати задачі, дає базу, яка дозволяє легко змінювати напрямки в ІТ. Це особливо важливо в умовах, коли знання у сфері ІТ швидко застарівають і вимагають постійного оновлення. Gartner прогнозує, що до 2027 року 80% ІТ-фахівців мають підвищити свою кваліфікацію, щоб залишатися затребуваними на ринку.
Університет також допомагає знайти напрям, який дійсно захоплює. Так було і в моєму випадку. На факультеті електроніки програмування не було головним профілем спеціальності, але були предмети, де воно вивчалося. Наприклад, «Методи математичного моделювання» дали поштовх вивчати програмування глибше – я проходив додаткові курси та почав використовувати здобуті знання для магістерської, а потім і кандидатської роботи. Згодом завдяки моїм знанням і здобутому досвіду я почав працювати розробником на цікавому медичному проєкті.
Що важливо для ІТ-фахівця?
Універсальні навички для будь-якого напряму в ІТ, незалежно від того, ким хочеться бути – програмістом, тестувальником, DevOps-фахівцем, аналітиком чи дизайнером:
- Технічне мислення – уміння мислити логічно, аналізувати проблеми та знаходити рішення.
- Англійська мова – майже всі великі ІТ-компанії чи стартапи працюють із міжнародними клієнтами.
- Адаптивність – у 2025 році штучний інтелект уже впливає на ринок праці, тому вміння швидко опановувати нові навички (upskilling і reskilling) – ключове.
- Гнучкі навички (soft skills) – для розвитку в ІТ необхідно вміти працювати в команді, презентувати себе, покращувати навички бізнес-комунікації.
Потрібно також дивись вакансії на спеціалізованих ресурсах, наприклад, DOU.ua – щоб зрозуміти, які навички потрібні для різних професій. Рекомендую переглядати відео спеціалістів-практиків – вони розповідають, що варто вчити та як розвиватися.
Також раджу використовувати специфічні ресурси з roadmaps (навчальними маршрутами розвитку) – вони допоможуть зрозуміти, що потрібно знати для старту. Ну і, звісно ж, ChatGPT та інші AI-асистенти – відмінні помічники для навчання, спробуй поставити питання на кшталт «Як стати фронтенд-розробником?».
Як отримати перший досвід ще під час навчання?
Найкраще працює комбінація теорія + практика. Лише виконання завдань дає вміння писати код, але не забезпечує глибокого розуміння, як саме влаштована технологія і які додаткові можливості вона дає, водночас як лише вивчення літератури не дає практичного досвіду, що нівелює цінність здобутих знань.
Саме тому ідеально виконувати практичні задачі і одночасно вивчати теорію для глибшого розуміння технології, яку вивчаєш. Однак сьогодні компанії хочуть бачити підтвердження вміння застосовувати знання та навички на реальних задачах, навіть якщо у тебе ще немає комерційного досвіду.
Тому:
- шукайте курси та навчальні ініціативи в колаборації з ІТ-компаніями. Так, у межах спільних освітніх програм від SoftServe в 7 університетах України студенти отримують сучасні знання, вчаться працювати в команді під наглядом ментора та втілювати спільні проєкти;
- проходьте стажування та студентську практику – багато компаній пропонують програми для студентів, що дають змогу попрацювати над реальними проєктами;
- волонтерство та власні проєкти: в ІТ-сфері є поняття pet-проєктів, коли фахівець реалізовує ідею для себе або намагається зробити аналог якогось сервісу. Це допоможе глибше зрозуміти, як будуються складні системи. Також можна долучатися до волонтерських ініціатив чи брати участь в хакатонах.
У SoftServe ми регулярно з університетами-партнерами влаштовуємо студентські хакатони, які допомагають не тільки відточити навички на практиці, а й зробити внесок у соціальні ініціативи. Так, першокурсники в Дніпрі створили для волонтерської ініціативи «Швейна рота» сайт, де зібрали усі її попередні напрацювання зі створення адаптивного одягу.
Отже, штучний інтелект змінює вимоги до професії ІТ-фахівця, але не скасовує. Навпаки – зростає потреба у спеціалістах, які вміють працювати зі складними системами, взаємодіяти з технологіями та адаптуватися до стрімких змін. ІТ-освіта в університеті – це стартовий майданчик, який надає не лише знання, а й навички для самостійного розвитку, командної роботи та ефективної кар’єри в динамічному цифровому світі.
Під час вступу звертайте увагу не лише на назву спеціальності, а й на навчальну програму та можливості, які дає університет: чи є партнерства з ІТ-компаніями, практики, стажування. Стежте за трендами й не бійтесь змінюватися разом із технологіями.
Врешті, успішними будуть не ті, хто просто знає мову програмування, а ті, хто вміє адаптуватися до нових викликів та вдало поєднує технічну експертизу із з гнучкістю, розвинутими софт скілами та відкритістю до всього нового.
Источник: osvita.ua