Чимало українських учителів із сумом констатують, що фотозвіти перетворилися на елемент бюрократичного примусу: «Адміністрації вимагають ці фотозвіти «для галочки». Та й батьки не завжди в курсі, що дитину фотографують, а потім ці фото публікують у соцмережах». Чому так відбувається? Що вчителі думають про необхідність надсилати фотозвіти керівникам закладів освіти і як це регулюється в школах, де вони викладають? Як радить урегулювати питання з дитячими і підлітковими фото пані освітній омбудсмен? І які корисні ідеї ми можемо взяти з іноземного досвіду фотографування дітей для сайту і соцмереж школи?
В Україні зараз немає єдиного законодавчого регулювання щодо фотографування дітей у школах та подальшої публікації зображень. Такі питання в нас вирішуються на рівні окремих шкіл або місцевих органів влади. Та все ж чіткі правила фотографування в закладах освіти вкрай необхідні — у першу чергу, щоб не порушувати права дитини.
У своєму нещодавньому дописі пані освітній омбудсмен Надія Лещик виклала своє бачення, які правила та процедури для захисту прав дітей і забезпечення їхньої приватності потрібні Україні. Чи не щодня вона отримує повідомлення від учителів, які вже втомилися відбиватися від вимог директорів чи органів управління розміщувати на шкільних ресурсах та надсилати їм фотозвіти про свою діяльність — від тематичних заходів і конкурсів до екскурсій.
«Для мене це схоже на фотоілюзію бурхливої освітньої діяльності, — ділиться враженнями одна з освітянок. — Відкриваєш сторінку будь-якого закладу, а там — цілий вернісаж, схожий на змагання, чиї світлини кращі».
Надія Лещик зазначає, що фотозвіти від учителів органи управління можуть оприлюднювати на власних сайтах (і це найчастіше не погоджено з батьками). А те, як і де зберігаються та використовуються надіслані світлини, часто залишається загадкою.
«Розміщуючи будь-яку інформацію про дітей у мережі інтернет, зокрема й дитячі світлини, варто пам’ятати, що з такого моменту ця інформація починає «жити власним життям». Іноді така інформація може потрапити до людей, які своїми діями можуть нашкодити дитині», — застерігає пані освітній омбудсмен.
Ключові небезпеки через фото дітей
у вільному доступі
🔴 Кібербулінг
🔴 Хакерство, шахрайство
🔴 Шантаж
🔴 Загроза переслідування і вчинення злочинів: недоброзичливці можуть за фото ідентифікувати дитину та батьків, відстежити місце та час перебування
Фотографування і діти:
8 порад від Української Гельсінської спілки з прав людини
[◉°]
Коли фото або відеозйомка проводяться на території школи, помилковим є переконання, що досить мати на це дозвіл від учителів (або, якщо це дитячий садочок, то вихователів).
[◉°]
Коли представники закладу освіти фотографують неповнолітніх, їм потрібно брати дозвіл у законних представників дитини. Дозвіл мають надати обоє батьків, якщо інше не визначено договором або судом. Водночас для зйомки потрібно, щоб і дитина погоджувалася на неї. Навіть за умови, що згода від батьків є, якщо дитина не бажає фотографуватися — не варто змушувати її це робити.
[◉°]
Цивільний кодекс України не встановлює певної конкретної форми для вираження згоди особи, яку фотографують. Отже, вона може бути виражена в будь-який спосіб: письмово або усно, а також можлива мовчазна згода. Але мовчазна згода можлива лише тоді, коли поруч з дитиною є батьки. Найкраще отримувати саме письмовий дозвіл від батьків, адже в разі спору довести наявність усної згоди може бути складно.
[◉°]
Важливо розуміти, що згода має бути отримана до початку фото- чи відеозйомки. Тобто має бути дійсною на момент зйомки, і брати її необхідно для кожного заходу чи конкурсу окремо.
[◉°]
Окремо має братися та надаватися згода на використання фото та відео. Зауважимо, що перед наданням згоди на використання фото, інших художніх творів на яких зображено особу, вона повинна бути поінформована про те, з якою метою і де саме будуть публічно показані, відтворені чи розповсюджені такі твори.
[◉°]
В умовах воєнного стану збільшується потенційний ризик відкритого публікування фото та інформації про дитину. Це стосується дітей військовослужбовців. Саме тому, щоб не наражати учасників освітнього процесу та людей поруч із закладом на небезпеку, не варто знімати на офіційних заходах військовослужбовців та їхніх родичів, позначати їх у соціальних мережах.
[◉°]
Не варто здійснювати зйомку, повідомляти про наявність та кількість у закладі освіти дітей та рідних військовослужбовців, працівників органів безпеки та правоохоронних органів, медичних працівників, які працюють на території бойових дій, полонених.
[◉°]
Якщо фото- чи відеозйомка відбувалася без згоди людини, або ж без такої згоди відбувся публічний показ, відтворення, розповсюдження фотографій чи інших художніх творів, на яких зображено фізичну особу, вона має право на захист своїх прав. Те саме стосується і відсутності згоди батьків на такі дії щодо їхньої дитини чи її зображення.
Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню (ст. 280 Цивільного кодексу України).
Якщо фотозйомка у школі все ж потрібна:
три прості алгоритми
Що з приводу фотозвітів думають учителі?
«Фотозвіти раз на місяць
і без примусу — найкращий варіант»
Петро Сітек, учитель «Уроків поваги, довіри та щастя», фіналіст Global Teacher Prize Ukraine
Формат шкільних фотозвітів як доказ, що ти «щось зробив» — абсолютно провальний, я проти цього. І навпаки, мені подобаються шкільні фотозвіти як форма комунікації про свою роботу. Тож «звітування» треба змінити на елемент комунікації і пояснити: чому це важливо, як допоможе у спілкуванні з батьками.
Важливо, щоб учитель не робив фотозвіти часто — тоді це просто знецінюється, як показує досвід багатьох шкіл України. Та й зміст втрачається. Оптимально публікувати фото із залученням учнівства раз на місяць. Особисто я за цей час встигаю назбирати якісний матеріал, змонтувати і створити короткі історії.
У нашій школі в месенджерах є канали для різних класів, і вчителі раз на місяць публікують там цікавинки про те, як проходять їхні уроки із цим конкретним класом. А потім отримують зворотний зв’язок від батьків. І знаєте, це дає вчителям додаткове натхнення продовжувати креативити і творити.
«Я ніколи не робив примусових фото для «галочки»
Олексій Іванович, учитель початкових класів ТОВ «Софіївсько-Борщагівський ліцей «Софія» та директор ГО «Діти — покоління майбутнього»
Примусова практика фотозвітів у школі? Ні, такого в нас ніколи не було.
Як молодий учитель я сприймаю фотозвіти радше як інструмент, а не тягар. Якщо робити їх із сенсом — вони допомагають показати реальну, живу шкільну буденність: успіхи дітей, креатив на уроках, справжні емоції. Це і комунікація з батьками, і мотивація для самих учнів — вони горді, коли бачать себе в цих фотомиттєвостях, згадують шкільні події та повертаються до приємних емоцій.
Ніколи не роблю фото «для галочки», завжди намагаюся підловити цікаві моменти, що передають справжній зміст заняття.
У нашій школі діють прості правила: фотографуємо лише за письмової згоди батьків. Для цього на початку року вони пишуть заяви. У процесі намагаємося передати зміст події, а не просто зробити гарну картинку. І головне — не перетворюємо фото на самоціль. Якщо є зміст — буде й гарне фото.
«Вчителі продовжують робити непотрібні фотозвіти, аби тільки не розізлити керівництво»
Лідія Василівна (ім’я змінено)
Департаменти освіти не думають про дітей чи вчителів. Їм аби картинку красиву, і звітів — якнайбільше. А вчителі бояться керівництва і мовчки все виконують. Але нам обридло доводити за допомогою фото- і відеозвітів, що ми працюємо.
«Практикуємо довгострокові домовленості з батьками про використання фото з учнями»
Андрій Олійник, директор ліцею № 5 Кам’янської міської ради, фіналіст Global Teacher Prize Ukraine
На початку кожного навчального року наш навчальний заклад надсилає батькам запит на згоду фотографування дітей та можливість викладати світлини в соціальні мережі. Якщо до школи приїжджає телебаченння чи інші знімальні групи — привозять із собою бланки на згоду про фільмування, які батьки мають заповнити або відхилити. За роки моєї роботи директором ще не отримував запитів чи скарг від батьків, які б стосувалися фотографування чи фільмування їхніх дітей.
Я ознайомився з нещодавнім дописом пані Надії Лещик про необхідність отримувати батьківську згоду перед кожним новим фотозніманням, але чесно скажу: моє бачення цього сценарію не надто оптимістичне. Саме цей момент посилить відчуття забюрократизованості, та й більшість батьків це дратуватиме.
Натомість ніколи не вимагаю від учителів звітності через фото. Для нас це — висвітлення життя школи. До речі, якщо в дітей немає настрою фотографуватися — ніхто ніколи їх не змушує. Тільки взаємна згода.
«Навіть під час війни фото з ліцеїстами у соцмережах важливі, але діють суворі правила»
Олександр Черкас, учитель української мови і літератури в Київському військовому ліцеї, фіналіст Global Teacher Prize Ukraine
Фотозвіти з діяльності військового освітнього закладу потрібні і важливі: ми розглядаємо їх як один з інструментів висвітлення патріотичного виховання, популяризації військової освіти та формування позитивного іміджу установи.
Але в нашому закладі діє чіткий регламент щодо фото- та відеофіксації. Він передбачає обов’язкову попередню перевірку матеріалів, щоб не допустити розголошення інформації, що може становити загрозу безпеці. Особлива увага приділяється дотриманню норм професійної етики та збереженню персональних прав курсантів. Уся медіадіяльність здійснюється виключно в межах установлених вимог і відповідно до чинного законодавства та внутрішніх положень закладу.
На сторінці ліцею у Facebook обличчя курсантів заблюрюють з міркувань безпеки. На сайті публікації з обличчями дозволені, але тільки після згоди батьків на публікування тих чи тих фото — щоразу це обговорюється індивідуально.
Як фотографують учнів у школах у різних країнах? 🇵🇱
Польща
У Польщі використання фото в закладах освіти регулюється Стандартами захисту неповнолітніх, що розроблені на основі методичних рекомендацій Міністерства юстиції.
Серед рекомендацій:
- знімки з дітьми належать до категорії персональних даних;
- кінозйомка, аудіозапис чи фото не можуть бути використані для особистих потреб працівника школи;
- категорична заборона для третіх осіб робити зображення дітей у школах, якщо директор школи нічого не знає про це і не надав персональної згоди та згоди батьків або опікунів.
🇬🇧
Велика Британія
У Великій Британії школи зобов’язані отримувати згоду батьків на фотографування дітей та використання їхніх зображень у публікаціях, включаючи соціальні мережі. Згідно з рекомендаціями Національної освітньої спілки (NEU) школи повинні:
- використовувати професійних фотографів для зйомки учнів;
- забезпечити, щоб фотографії використовувалися лише для цілей школи;
- отримувати згоду батьків на використання зображень у публікаціях;
- не публікувати імена учнів разом з їхніми фотографіями без окремої згоди.
🇫🇷
Франція
Починаючи з 2003 року Франція послуговується циркуляром, що регулює правила фотозйомок у шкільному просторі. Ось кілька цікавих пунктів:
- для одного класу — одна фотосесія на рік;
- фотографування — тільки у вільний від навчання час;
- у дитячих садках і початкових школах — лише шкільний кооператив може розмістити замовлення у фотографа та перепродати ці фотографії сім’ям;
- будь-яка фотографія та її публікація на сайті школи чи в соцмережах потребує дозволу відповідної особи або особи, яка має батьківські повноваження щодо неповнолітніх;
- суд може заборонити одному з батьків публікувати зображення дитини без згоди іншого.
🇦🇺
Австралія
В Австралії школи також зобов’язані отримувати згоду від кожного з батьків чи опікунів на публікацію зображень дітей у соціальних мережах:
- батьки самі обирають, на яких платформах і в яких форматах можуть бути опубліковані зображення їхніх дітей;
- щороку школи оновлюють батьківську «фотозгоду»;
- для фотозйомок використовуються шкільні пристрої. Якщо використовується персональний пристрій, фотографії мають бути завантажені на шкільний пристрій і видалені з персонального пристрою якомога швидше. Це стосується і хмарних резервних копій, і зроблених особистим телефоном;
- якщо шкільні заходи фільмуються на відео, батьки, опікуни і піклувальники мають бути попереджені заздалегідь. І вони мають змогу передивитися запис і сказати, чи бажають включати в загальне відео ту частину, на якій є їхня дитина.
🇸🇪
Швеція
У Швеції правила фото- та відеозйомки дітей часто розміщують на сайтах муніципалітетів, щоб із ними ознайомилися батьки. Заклад освіти у Швеції — не громадське місце, тож і фотозйомка можлива за згодою батьків та керівника закладу.
Якщо батьки отримали згоду керівника на зйомку, то навіть це не дає права фотографувати чи фільмувати всіх підряд учнів: можна зняти на камеру лише свою дитину. Для зйомки дітей і використання таких матеріалів на інформаційних ресурсах закладу, муніципалітету чи медіа потрібна згода батьків, якщо дитині ще немає 13 років. А якщо є — згоду надає сам підліток.
Источник: www.osvitoria.media