Образа — як та валіза без ручки, яку навіщось тягнеш із року в рік, хоча набридло до чортиків. Важко, незручно, і всередині, найімовірніше, всякий мотлох. Але варто кинути його — і ніби легше дихати. Чому ж так важко відпустити образу і як перестати перетворювати її на вічний аксесуар свого життя, інформує Ukr.Media.
Ображатися — це звичка, а будь-яка звичка піддається корекції. Головне — зрозуміти, чому саме ви продовжуєте її підтримувати, яка ваша особиста в тому вигода, та усвідомлено обрати іншу поведінку, пояснили психологи і дали поради, як це зробити.
Чому ми ображаємося: коротка психологія
Образа — це емоційний відгук на ситуацію, у якій наші очікування не збіглися з реальністю. На рівні психіки це має такий вигляд: ми очікуємо, що всі мають цінувати і поважати мене. У реальності хтось повівся інакше, викликавши реакцію мене не люблять/не цінують/про мене не думають.
Фактично, образа — це маленький протест проти світу, який чомусь не захотів танцювати під вашу дудку. Образа — це не про інших. Це про нас. Це про нашу впевненість у тому, що світ має відповідати нашим очікуванням.
Зловіть себе на думці: "Я образився"
Перше правило боротьби з образою — зловити її за хвіст. Щойно відчуваєте знайомий клубок у горлі та бажання сказати щось образливе у відповідь — зупиніться і проговоріть факт образи. Визнання емоції допомагає вивести її з підсвідомості на рівень розуму. Це знижує її вплив і дає можливість поглянути на ситуацію збоку. Записуйте свої образи в блокнот: що трапилося, чому зачепило, які думки виникли. Це допоможе відстежити, що саме провокує реакцію, радять експерти.
Поміняйте оптику: від позиції жертви до позиції спостерігача
Коли хтось говорить або робить щось неприємне, замість звичного "Як він міг так вчинити зі мною!" спробуйте подивитися на ситуацію з його боку. І поставити собі запитання: "Чому це так мене зачепило?". Уявіть, що ви — глядач на виставі, а не головний герой трагедії. Коли ми вмикаємо спостерігача, емоції втрачають інтенсивність. Ми бачимо ситуацію більш об'ємно й усвідомлюємо: вчинок іншої людини часто взагалі не пов'язаний з нашою особистістю.
Перестаньте збирати образи: вчіться говорити про почуття одразу
Класика жанру: мовчати, терпіти, накопичувати. А потім — вибух, скандал, розлучення і дівоче прізвище. Говоріть одразу, якщо щось зачепило. Але робіть це м'яко, без звинувачень. Часто образа виникає саме від недомовленості. Ви намагаєтеся "перетравити" емоцію, але вона розростається. Щира розмова не тільки знімає напругу, а й дає змогу налагодити комунікацію.
Зрозумійте: світ не зобов'язаний бути зручним
Ось він, головний урок дорослішання: ніхто не зобов'язаний поводитися так, як вам хочеться. Не всі завжди поважатимуть, цінуватимуть і любитимуть вас так, як вам того хочеться. Люди помиляються, чинять необачно і необдумано. Коли розумієте, що інша людина не зобов'язана відповідати вашим очікуванням, образа втрачає ґрунт. Це звільняє вас від вічного контролю і дає свободу бути собою, стверджують психологи.
Відпустіть себе з пастки "всемогутнього контролю"
Контроль — це ілюзія, яка живить образи. Ви не можете контролювати вчинки інших людей. Але можете контролювати свою реакцію на них. Вирішіть для себе: чи варте ваше спокійне життя того, щоб раз по раз програвати одну й ту саму драму?
Образа часто виникає через відчуття безсилля. Щойно визнаєте, що контролювати всіх неможливо, стає легше прийняти події як даність. Проста фраза — ваш якір: "Я не контролюю інших. Я вибираю, як реагувати".
Джерело: ukr.media