Новий предмет «Підприємництво і фінансова грамотність» з вересня 2025 з’явиться в розкладі всіх восьмикласників. Це спричиняє чимало питань. Який буде підручник? Хто навчатиме? Чого саме? Що реально має вміти випускник школи, щоб не потрапити у фінансову халепу? Відповідям на ці та інші питання було присвячено наймасштабнішу освітню конференцію з фінансової грамотності в Україні FinLit Forum, яку провели Нацбанк України і МОН 27 березня.За якими підручниками навчатися?
4 квітня завершується конкурс Міністерства освіти і науки України, у межах якого школи обирають підручники для 8-го класу на 2025/2026 навчальний рік. До їхньої уваги аж дев’ять підручників з підприємництва та фінансової грамотності, розроблених поважними авторськими колективами. Усі ці навчальні матеріали отримали гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», тобто можна обирати будь-який до вподоби. Також усі вони складені за однією з чотирьох затверджених модельних програм. Ось сторінка МОН, на якій можна ознайомитися з усіма підручниками. Також набори містять робочий зошит, презентації для уроків, електронний додаток та навчально-методичний посібник для вчителів.
1. Група експертів НБУ презентувала підручник, підготовлений разом з видавничим домом «Освіта» (автори Вікторія Ролік, Леся Войтицька, Олена Тригуб). Сильною стороною свого видання автори вважають його практичну направленість. Уже з перших сторінок з детальної інфографіки діти дізнаються, як відрізнити дійсні банкноти від фальшивих. Для вчителів є посібник, в якому розписано, як кожне завдання підручника оцінювати відповідно до чотирьох рівнів.
2. Є також підручник, який підготувала велика група фахівців з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (за редакцією доктора економічних наук, професора Анжели Кузнєцової). Ця організація була у витоків впровадження такого предмета 15 років тому.
3. У тандемі розробляли матеріали фінансист, магістр банківської справи, викладач економіки Ольга Суховій та кандидатка географічних наук, авторка навчальної програми «Пізнаємо природу» та підручників з географії Тетяна Гільберг.
4. Підручник з кейсами-завданнями пропонує авторка Наталія Грущинська, докторка економічних наук, професорка, експертка з фінансової грамотності.
5. Команда з економіста, менеджера школи та вчителя — таку вважають ефективною автори ще одного підручника. Його створили доктор економічних наук, професор Олексій Пластун, директор львівського ліцею № 37 Володимир Оверко та учитель математики цього ж ліцею Сергій Панченко. Меми з козаками, життєві історії — фішка їхнього підручника.
6. Підручник кандидата економічних наук Віталія Рудана містить завдання різних рівнів складності, ситуаційні вправи та різноманітні цікавинки для підвищення мотивації учнів.
7. Автори видавництва «Світич» — наукова співробітниця Інституту інформаційних технологій і систем НАНУ Ірина Стеценко та педагог Олексій Андрусич — спираються на попередній досвід створення підручників (з мистецтва, інформатики для початкової школи). На початку кожного параграфа нового підручника є знайомство із всесвітньо відомими підприємцями.
8. Доктор фізико-математичних наук, професор бізнес-школи, топменеджер українських корпорацій Сергій Теплов у підручник додав чимало бізнес-ігор. Наприклад, «Бюджет літнього відпочинку». За QR-кодом можна дістати готові матеріали для ігор: картки, фішки, ігрові поля тощо.
9. У великому колективі львівських авторів є і педагоги, і вчені, і експерти Львівського ІППО. Зокрема, викладачка економічних дисциплін Рената Буяк, професорка кафедри освітньої політики, докторка економічних наук Тетяна Гургула. До них доєдналася й польська колежанка Божена Куждеба, викладачка економічних дисциплін у польському Державному університеті ім. Я. Гродка. Значну частину підручника вони присвятили ефективному управлінню домогосподарством.
Важливий момент: у 8-му класі на предмет протягом року передбачено 17 годин. Тож учителям доведеться або дуже економно витрачати цей час, або знаходити додаткові можливості, міжпредметні зв’язки, цікаві проєктні завдання у вільний час. Утім, планується, що у 8-му класі учні проходитимуть ніби введення до предмета, а вже в 9-му на нього буде виділено вдвічі більше годин.
Також цікаво:
Фінансова грамотність:
5 ігор для початкової школи
Хто може викладати предмет?
— Успішно навчати дітей фінансової грамотності можуть викладачі будь-якого предмета, — розповіла Освіторії начальниця управління зав’язків із громадськістю та фінансової обізнаності НБУ Леся Войтицька. — З навчанням допоможемо: маємо курси для педагогів. Але основне: учитель має сам хотіти викладати та самостійно розбиратися в темі. Чимало батьків говорять: а як учитель з його маленькою зарплатою може підготувати фінансову грамоту дитину? Якраз люди, які вміють економити, мають гарні фінансові навички й глибоко розбираються в плануванні свого бюджету. Цього вони можуть навчити і дітей, а це топ серед того, що необхідно дати.
Особисто мені перші засади фінансової грамотності прищепила мама, вчителька української мови та літератури. Вона обговорювала зі мною нюанси ведення домогосподарства та навіть довіряла вести родинний бюджет. Жили ми дуже економно. Наприклад, коли нашу школу влітку вивозили на оздоровлення (ми жили в чорнобильській зоні), мама давала мені невеличкі кишенькові гроші. Але я була майже єдиною з дітей, в кого гроші залишалися до останнього дня зміни. Я могла собі дозволити купити в дорогу додому смаколики для себе та друзів, які розтринькали гроші. Я була вихована розподіляти бюджет на потрібний період.
Ми віримо в те, що українські вчителі зможуть опанувати фінансову грамоту дуже швидко, а ми їм у цьому допоможемо.
Наскільки це серйозно?
Деякі батьки та вчителі переймаються питанням: новий предмет — тимчасове віяння моди чи новація, від якої не відмовляться? Здавалося б, не варто зважати на такий песимізм, та в нього є підґрунтя. Адже 15 років тому була спроба ввести такий курс зусиллями НБУ та на донорські кошти. На жаль, проєкт припинився навіть раніше передбаченого, бо скінчилося фінансування.
Нині все зовсім інакше, запевняють представники МОН та НБУ. Тим паче, що робота не припинялася ще з того першого незавершеного проєкту. За словами державної експертки експертної групи з питань шкільної освіти МОН Світлани Фіцайло, діяли маленькими кроками. Спочатку розробили навчально-методичне забезпечення для початкової та базової школи, підготували тренерів, які почали навчати вчителів на базі ІППО. На той час для підвищення мотивації учнів проводилися фінансові ігри, вікторини, змагання, флешмоби, екскурсії до банків, навіть поетичні конкурси, присвячені гривні. Розробили навчальні посібники, методичні матеріали й почали потроху впроваджувати. Починали апробацію з п’яти шкіл у п’яти регіонах. Фахівці підготували тоді навчальні програми з 2-го по 11-й клас.
Новий Закон «Про освіту», ухвалений у 2017 році, містив таку ключову компетентність, як підприємництво і фінансова грамотність. А в усі програми були включені наскрізні змістові лінії, одна з яких — фінансова грамотність. У 2019-му вже були розроблені методичні матеріали, електронний посібник, підготовлена когорта вчителів. Коли підбили підсумки експерименту, курс визнали вартим того, щоб широко запроваджувати в масову школу. Тоді для 10–11-х класів ввели курс як вибірково-обов’язковий.
Надалі розроблялися Державні стандарти для базової середньої освіти (2020 рік), а потім для профільної середньої освіти (2024 рік). Вони також містять формування компетентності «Підприємливість та фінансова грамотність». Отже, тепер уже не можна, а потрібно впроваджувати такий курс до шкільної програми.
Також Національний банк створив окремий сайт для вчителів, які викладатимуть предмет «Підприємництво і фінансова грамотність», де зібрав усю потрібну інформацію для комфортної роботи. За останні три роки 27 тисяч педагогів підвищили кваліфікацію на базі Центру фінансових знань «Талан» НБУ.
До 2030 року і далі
Якісна базова фінансова освіта для школярів — це одна з цілей Національної стратегії розвитку фінансової грамотності до 2030 року. Тож у планах сучасні навчальні програми, доступні навчальні ресурси, моніторинг фінансової грамотності дітей та молоді. Також передбачено об’єднання спільноти вчителів — експертів з фінансової грамотності. Великі надії покладають на підвищення вмотивованості молоді бути фінансово обізнаними.
— Ми маємо мандат від держави на розвиток фінансової грамотності населення, — пояснив заступник Голови Національного банку Олексій Шабан. — Фінансова грамотність — це не просто навичка, а життєва необхідність у сучасному світі. Завдяки спільним зусиллям державних органів, освітян і експертів ми створюємо умови, які дадуть змогу українським школярам отримувати практичні фінансові знання та навички. Це важливий крок до фінансової стійкості майбутніх поколінь. Підлітки зізнаються, що за такого навчання вони б відчували себе більш впевненими у майбутньому дорослому житті, змогли уникати шахрайства. Чомусь батьки учнів переконані, що гроші — незручна тема для спілкування в родині, тож дітям гостро бракує знань. Ми проводили опитування, які довели: 80% батьків вважають, що уроки фінансової грамотності мають бути в школі, і 80% старшокласників теж за це виступають.
Після вичерпання терміну Національної стратегії, переконані фахівці, буде укладено нову, актуальну для того часу.
Чого саме навчати?
Результати навчання зібрані в документі «Рамки фінансових компетентностей». Як ним користуватися, розповіла начальниця відділу фінансової просвіти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Олеся Шніцер. Вона нагадала про те, як мало нині важать знання. Тож завдання не в тому, аби донести учням те, що написано в підручниках. Ніколи ще знання не були такими доступними. За кілька хвилин в інтернеті можна знайти інформацію в будь-якому обсязі. Але далеко не всім інформація допомагає стати більш фінансово грамотними, адже треба знати, наскільки вона правдива, повна, актуальна.
Фінансова грамотність — не стільки знання, скільки, перш за все, навички, мотивація та свідома поведінка. Усі необхідні фінансові компетенції об’єднані в документ «Рамки фінансових компетентностей» (окремо для дорослих, окремо для дітей, відсортовані за розділами, за рівнем опанування, за віком: від дошкілля до 12-го класу).
Часом діти лише після завершення школи та занурення в доросле життя стикаються з життєвими вимогами до їхньої фінансової поведінки. Але тоді їм потрібен час, щоб навчатися всього, не вистачає мотивації, адже здається, що забагато всього накриває лавиною. Тож молодь діє у фінансових питаннях навмання. І це часом завершується сумно.
Також цікаво:
Фінансова грамотність як окремий предмет у школі: що про це думає молодь?
Діти радяться не з батьками, а з GPT
Навіщо ці рамки знати батькам школярів? Щоб мати дотичні теми, адже дорослі хочуть, щоб з ними радилися, а насправді діти радяться з друзями, блогерами та чатом GPT.
Навіщо вони вчителям? Це ті самі результати навчання, до яких треба з учнями прийти. Наприклад, педагог дивиться, що має знати про депозит та вміти у зв’язку із цим учень 9-го класу, і планує урок так, аби школяр цих вмінь та знань набув.
Яких компетентностей нам треба навчити школярів, щоб отримати фінансово грамотних споживачів?
У документі є чотири великі розділи:
- «Гроші та угоди». Ця тематична сфера охоплює теми знань, навичок та ставлення, пов’язаних з різними формами грошей і валют; інфляцією, цінами, платежами та покупками; а також тему важливості фінансових записів і договорів;
- «Планування та управління фінансами». Цей розділ має надати інформацію про необхідні знання, навички та ставлення, пов’язані з бюджетуванням, управлінням доходами і витратами, заощадженнями, інвестуванням, довгостроковим плануванням. Також учні мають дізнатися, що таке кредити та як управляти боргом, що таке віртуальні активи. Тема благодійності також тут розкривається;
- «Ризики та винагороди». Мета розділу — охоплення компетентностей, пов’язаних з оцінюванням ризиків, розумінням того, як їх мінімізувати або усунути за допомогою страхових послуг та інших заходів убезпечення, а також розумінням компромісів у разі прийняття ризику. Тут ідеться про розробку власної системи фінансової безпеки та про ефективне підприємництво;
- «Фінансовий ландшафт». У цьому розділі надано таку інформацію: фінансові продукти та послуги, захист прав споживачів фінансових послуг, афери та шахрайства, розуміння податків та державних витрат; зовнішні впливи на фінансові рішення; використання фінансової освіти, фінансової інформації та фінансових консультацій.
Рамки будуть оновлюватися наступними роками. Адже змінюється фінансове законодавство, тож знання і навички слід актуалізувати. Також розвивається тема віртуальних активів, збереження персональних даних, впровадження штучного інтелекту, що потребуватиме нових фінансових навичок.
Рамки фінансової компетентності — це не скрижалі, які можна раз і назавжди опанувати. Це скоріше GPS-навігатор, який зробить комфортним маршрут підлітків у світі фінансів.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media