Освітні потрясіння 2025: оплата праці педагогів, зарахування тих, хто уникає мобілізації, загальні бунти

Основні моменти

  • У 2025 році в українській освітній сфері та науці не минулося без гучних випадків.
  • Зокрема, йдеться про способи уникнення призову на військову службу студентами, яким виповнилося понад 25 років, домагання в університетах, акції протесту педагогів та студентів тощо.
  • Докладніше про це читайте в нашій статті.

Скандали в освіті та науці у 2025 році / Колаж 24 Каналу

У поточному році в українській освіті та науковій діяльності відбулося багато змін. Деякі з них супроводжувалися резонансними подіями.

  • 1 Великі схеми ухилення від мобілізації за допомогою освіти
  • 2 Переслідування у вищих навчальних закладах
  • 3 Студентство проти Вітренка
  • 4 Гучні історії з об’єднанням університетів
  • 5 Учня не пустили до школи через шорти
  • 6 Обвинувачення у плагіаті заступників Лісового
  • 7 Російські пісні та стрілянина в освітніх установах
  • 8 Зневага до учня через українську мову
  • 9 Заробітну плату вчителям до 3 мінімальних не збільшать
  • 10 Математика на НМТ
  • 11 Інцидент з підручником історії для 11 класу
  • 12 Інші непрості моменти та дебати

У навчальних закладах траплялися неприємні ситуації з боку як освітян, учнів, так і чиновників. Про найбільш резонансні з них і ключові проблемні моменти, які викликали обговорення та розбіжності в колах освітян, батьків, учнів, розповідає 24 Канал у представленому матеріалі.

Важливо Надбавки вчителям, “недружня” вступна кампанія: ключові події 2025 року в освіті

Найбільші скандали в українській освіті та науці у 2025 році

В Україні після 24 лютого 2022 року зросла кількість студентів, вік яких перевищує 25 років. Керівник Державної служби якості освіти Руслан Гурак відзначив, що завдяки навчанню вони можуть отримати право на відтермінування і таким чином намагаються уникнути призову. До 2022 року студентів цієї вікової категорії завжди було близько 30 тисяч, а за останні три роки їх стало приблизно 230 тисяч. За підсумками перевірок ДСЯО вже виключили 50 тисяч студентів віком 25+, які вступили з порушеннями законодавства. Водночас правоохоронні органи порушили вісім кримінальних проваджень стосовно посадовців освітніх установ, затримали деканів і ректорів окремих університетів. ДСЯО подала доповідні записки до МОН щодо скасування ліцензій двом навчальним закладам. Однак, понад 200 тисяч студентів віком понад 25 років все ще перебувають в освітній системі. І кожного разу під час вступної кампанії їхні ряди поповнюються.

В цілому, ДСЯО виявила декілька масових способів зарахування студентів, яким понад 25 років, до навчальних закладів з метою уникнення призову. Під час перевірок було зафіксовано і факти корупції. Схеми є такими:

  1. Порушення вступних процесів у коледжах. Абітурієнти 25+ складали вступні іспити “за непрозорою та нестандартною процедурою”. Часто це робили самі викладачі з приймальних комісій.

  2. Вступ без військово-облікових документів. Студенти 25+ не ставали на облік, але після вступу йшли до ТЦК, сплачували штраф і отримували законне відтермінування.

  3. Перевищення ліцензійних обсягів. Університети та коледжі приймали більше студентів, ніж це дозволено ліцензією. Здебільшого на контрактній основі.

  4. Імітація навчання. У багатьох випадках студенти старші 25 років формально мали оцінки та складені сесії, але доказів їхнього реального навчання не було.

У 2023 – 2024 роках держава законодавчо закрила основні лазівки для вступу тих, хто ухиляється від мобілізації, до університетів. Натомість ці студенти, яким більше 25 років, переорієнтувалися на коледжі.


Вступна кампанія 2025 / Depositphotos

На початку року українське суспільство було вражене зізнаннями студенток про домагання з боку викладачів в українських університетах.

Андрій Білоус. У січні 2025 року колишня студентка університету Карпенка-Карого опублікувала анонімне відео, в якому звинуватила викладача Андрія Білоуса в сексуальних домаганнях. Згодом почали говорити й інші колишні студентки. Загалом Білоуса звинувачували у харасменті, сексуальному насильстві та зґвалтуванні студенток. Університет після розголосу відсторонив викладача від виконання обов’язків. Пізніше Білоус звільнився з посади директора та художнього керівника Молодого театру. Справою зайнявся суд. Білоуса взяли під варту.

Йосип Лось. У кінці лютого колишня студентка Катерина Родак у соціальних мережах розповіла історію про переслідування з боку викладача Йосипа Лося, яка трапилася близько 10 років тому. У коментарях під дописом жінки розповідали подібні історії про те, як вони стикалися з подібною поведінкою Лося. 87-річний професор ЛНУ відкинув звинувачення і назвав їх провокацією. При цьому він обізвав своїх колишніх студенток, які поскаржилися на його домагання, “свинями” та “пацятами”. Викладача було відсторонено та звільнено з університету. Він звернувся до суду, однак представники Феміди не дозволили йому відновитися на посаді.

У липні Юлія Свириденко стала прем’єр-міністром і сформувала новий уряд. Депутати стверджували, що звільнити з посади можуть також Оксена Лісового. У Раді тоді говорили, що замінити його може заступник Андрій Вітренко – єдиний із заступників скандального колишнього міністра Сергія Шкарлета, який продовжив працювати в новій команді на тій самій посаді. Вітренко навіть встиг заявити, що він не відмовиться від пропозиції стати міністром. Він також зазначав, що йому не подобається політика МОН щодо деяких реформ. Студенти ж вийшли на акції протесту проти призначення Вітренка або міністром, або т.в.о. очільника МОН. Вони також вимагали звільнення його з відомства. Однак депутат від “Слуги народу” тоді заявив про намір балотуватися на посаду ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, якщо буде така можливість. Оксен Лісовий залишився на посаді, а Вітренко залишився його заступником.


Студенти у Києві протестують проти призначення Андрія Вітренка очільником МОН / Interfax

Ексзаступник очільника МОН Михайло Винницький раніше повідомив: в Україні протягом наступних кількох років має відбутися збільшення мережі ЗВО. Це є вимогою євроінтеграції нашої країни. Минулого року зі структури МОН було скорочено 10 університетів. До 2030 року має залишитися приблизно 100 університетів. Зараз їх налічується понад 120. Університети, які було реорганізовано, протягом останнього року отримали інвестиції в обладнання для досліджень на суму 1,5 мільйона доларів. У 2024 році в МОН заявляли, що частина університетів в Україні не хоче об’єднуватися з іншими в рамках оптимізації мережі ЗВО. Найбільший опір пов’язаний з амбіціями ректорів. Незважаючи на скандали, процес збільшення мережі ЗВО не було припинено.

Юракадемія в Одесі. Найбільший резонанс цьогоріч, пов’язаний з об’єднанням університетів, виник в Одесі. Кабінет Міністрів погодив приєднання Національного університету “Одеська юридична академія” до Одеського національного університету імені Мечникова. Очільник МОН Оксен Лісовий заявив, що реорганізація не матиме негативного впливу на студентів та викладачів. Проте інша ситуація – для керівного складу закладу, серед якого є одіозний Сергій Ківалов. Очільник МОН заявив, що Ківалов не мав морального права продовжувати працювати в освіті після відомих усім фактів у його біографії. Університет виступав проти об’єднання. Справа дійшла до суду. Київський окружний адміністративний суд заборонив виконувати наказ МОН про реорганізацію. У МОН наголосили, що розпорядження уряду було прийнято і його ніхто не скасовував, а Одеська юридична академія – перебуває в стані припинення.

На початку навчального року у столичній гімназії №109 імені Шевченка учнів не допустили на уроки через відсутність шкільної форми. Їх відсторонила директорка навчального закладу. Вона заявила, що “школа – це не пляж”, вимагаючи, щоб вони повернулися додому та переодягнулися. Мати одного з учнів заявила, що її дитина була в паніці та сльозах. Освітній омбудсмен назвала це формою публічного приниження та надмірного стресу, що порушує право дітей на безпечне освітнє середовище та повагу до гідності. Директорка пояснила свої дії захистом дітей під час повітряних тривог і можливих обстрілів. Згодом вона звільнилася.

Слід зазначити, що у Городенківській гімназії, що на Івано-Франківщині, учні та вчителі творчо відреагували на цю ситуацію та зняли кумедне відео, в якому вони “потролили” директорку столичного навчального закладу.

У вересні уряд України призначив Миколу Трофименка на посаду заступника міністра освіти і науки з питань вищої освіти. Він є доктором політичних наук, доцентом, ректором Маріупольського державного університету (з 2020 року). Проте згодом його звинуватили у “подвійному плагіаті” у дисертаціях. Ті, хто бореться з плагіатом, заявляли про збіги з іншими матеріалами, фальшиві посилання, переписування готових аналітичних текстів російських авторів тощо.

Також у цьому році звинуватили у плагіаті через використання чужих наукових робіт без посилань ще одного заступника міністра освіти та науки – Андрія Вітренка. Активісти виявили численні випадки підміни джерел і фальсифікацій у статтях посадовця.

Відповідей від МОН не було. А голову Ради молодих вчених НАН України Валерію Ковач було відсторонено через підозру в плагіаті в її дисертації.

У НАЗЯВО при цьому повідомили, що жодного науковця в Україні у 2024 році не було позбавлено наукового ступеня після підозри у плагіаті в дисертації. Загалом протягом 2024 року Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти отримало 49 повідомлень щодо наявності академічного плагіату або фальсифікації у науковій роботі. МОН, зі свого боку, заявляло про намір відстежувати випадки недоброчесності в наукових публікаціях. А також виключати такі видання зі списку фахових. Наприкінці року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроєкт №10392 “Про академічну доброчесність”, який вперше формує єдині комплексні законодавчі межі академічної доброчесності в системі освіти і науки.

Російські пісні. Наприкінці травня розгорівся скандал через учнів львівського ліцею №93 та російські пісні. 10 школярів співали пісні російського репера Моргенштерна в туалеті та знімали це на відео. За поданням СБУ, свого часу Міністерство культури включило Моргенштерна до переліку осіб, які становлять загрозу національній безпеці. З керівництвом школи та учнями мали провести бесіду.

Стрілянина у школах. А в листопаді на подвір’ї львівської школи №13 сталася стрілянина. Напередодні відбулася зустріч батьків двох однокласників, які конфліктували між собою. Розв’язати проблему між дітьми не вдалося, тому дорослі вирішили продовжити суперечку на вулиці. Під час словесної перепалки один з чоловіків дістав пневматичний пістолет і чотири рази вистрілив в опонента, влучивши йому в живіт і ногу. Потерпілого було госпіталізовано. Ніхто з дітей і вчителів не постраждав. Поліція розпочала кримінальне провадження.

А в червні в одній зі шкіл Львова учні принесли пневматичний пістолет. Неповнолітні гралися зі зброєю – один з них вистрілив у напрямку свого товариша.

Освітній процес в Україні має відбуватися державною мовою. Однак трапляються випадки, коли викладачі чи вчителі проводять лекції та уроки російською. Так, у листопаді в чернівецькому ліцеї “Оріяна” вчителька географії назвала учня “скотиною” після того, як він попросив її перейти з російської на державну мову. І додала, що учень повинен готуватися до всіх найскладніших питань і буде “найактивнішим на уроках географії”. Педагога було звільнено.

У Державному бюджеті на 2026 рік було передбачено кошти на підвищення заробітної плати вчителів. Попередньо йдеться про збільшення середньої заробітної плати педагогічних працівників на 50% у межах двох етапів. З 1 січня 2026 року заробітна плата зростає на 30%, а з 1 вересня 2026 року – на 20%. Водночас підвищення заробітної плати вчителям до рівня трьох мінімальних заробітних плат у 2026 році не відбудеться. Уряд відмовився від реалізації цієї норми. У МОН заявили, що коштів у бюджеті для збільшення оплати праці педагогів до рівня трьох мінімальних заробітних плат, тобто для виконання Закону України “Про освіту”, недостатньо. Вчителі навіть ініціювали відповідний флешмоб.


Заробітна плата вчителя в Україні / Фото: Юлія Житнік

Депутати також пропонували окремі зміни в роботі вчителів, які викликали активні дискусії в освітній спільноті. Голова Освітнього комітету ВРУ Сергій Бабак пропонував збільшити тижневе навантаження вчителя з 18 до 22 годин, щоб підвищити заробітну плату педагогам. У Профспілці освітян закликали не погоджувати ці зміни та додали, що в такому випадку понад 70 тисяч вчителів втратять роботу. Депутати з Освітнього комітету також пропонували припинити безстрокові трудові договори з вчителями шкіл та коледжів. Водночас вони пропонували укласти з ними строкові трудові договори. Вчителі висловлювали обурення щодо такої ідеї депутатів. Однак ці ініціативи залишилися на рівні ідей.

У цьому році чимало скарг лунало з уст учасників НМТ щодо складання математики. Обурювалися передусім майбутні митці та заявляли, що цей предмет їм у майбутньому не знадобиться. Вони також зазначали, що саме “провал” цього предмета на мультитесті перекриває їм шлях до вступу в українські ЗВО, тому вони змушені збирати речі та їхати навчатися за кордон. Керівниця Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко зауважила, що для вступу на мистецькі спеціальності математика не є визначальним предметом, оскільки коефіцієнти, які зазначені в умовах зарахування на цей предмет, є надзвичайно низькими. Більшу – значну – вагу мав саме творчий конкурс. Тож питання тут полягало лише в тому, щоб подолати поріг “склав / не склав”, уточнила вона, а прохідний бал з математики на НМТ – це програма 5 – 7 класу. Вона також додала, що цей поріг як доступ до вищої освіти є важливим.

Вакуленко також відповіла на “закиди” про те, що тести НМТ з англійської мови містили завдання з міжнародних тестів. За її словами, УЦОЯО замовляє завдання у розробників і не використовує завдання міжнародного тесту.

Українці також критикували одноденну модель НМТ через те, що вона була дуже виснажливою для випускників. Іспит тривав 4 години з перервою, однак часто в певних містах його могли переривати тривогою. Або ж учні приходили складати тестування після нічних повітряних тривог і атак.

У квітні в мережі виник скандал через підручник “Історія України. 11 клас”, який видавництво “Ранок” видало у 2024 році. Все почалося з допису історикині Марії Воротило. Вона заявила, що це видання почали роздавати школярам наприкінці березня, хоча вже через два місяці вони мають складати НМТ. Вона також зазначила, що найбільше її обурило те, що підручник завершується подіями 2024 року. Тобто школярі мають вивчати події, учасниками яких вони самі були. Слід зазначити, що цей підручник є перевиданим виданням підручника таких авторів – Олександра Гісема, Олександра Мартинюка та Акіма Галімова. Вчителі, батьки, громадські активісти навіть критикували авторів за те, що події подано у вигідному для влади світлі. Були також претензії щодо професійності авторів підручника. Зокрема, ставили питання про те, як Галімов, “не історик”, може бути автором підручника з історії України?

Акім Галімов заявив, що журналіст/медійник може бути залучений до створення підручника. Щодо розділу про повномасштабне вторгнення, то автор наголосив, що “11-класники – це дорослі люди, з якими потрібно це обговорювати”. У видавництві “Ранок” зауважили, що в підручнику “відсутні будь-які наративи чи прояви російської пропаганди”. Рішення додати у підручник розділ про повномасштабне вторгнення там назвали “свідомим” через актуальність та значущість.

“Скасування” дистанційки

У липні віцепрем’єр Михайло Федоров повідомив про скасування скандального наказу МОН України №1112. Він стосувався, зокрема, дистанційного навчання. Однак чимало українців вирішили, що в нашій державі ліквідують дистанційний формат навчання. Наказ обмежував, зокрема, право вибору школи, доступ до дистанційної освіти через вимогу щодо кількості учнів (не менше 20, а не 5), ускладнював навчання в українських школах дітям з ТОТ. Він також загрожував безпеці дітей у прифронтових зонах через ініціативу щодо повернення учнів за парти в тих навчальних закладах, де є укриття. У МОН згодом заявили, що в освітній політиці буде збережено окремі норми документа, зокрема про адаптацію навчання до умов війни – від патронажу до дистанційних класів.

Дистанційна освіта / Shutterstock

Платний електронний щоденник

А на початку вересня в українських школах виник скандал через електронний додаток “Щоденник”. Батьки почали масово писати в соціальних мережах, що сервіс, який раніше працював безкоштовно, став платним. Це викликало хвилю обурення, адже раніше такий додаток позиціонували як доступний безкоштовний інструмент для всіх учнів та вчителів. У Раді заявили, що плата за користування електронним “щоденником” не передбачена законом. У МОН, зі свого боку, заявили, що не зобов’язують школи користуватися конкретною системою електронних щоденників, тому вони можуть обрати іншу.

Дозвіл на виїзд хлопцям віком 18 – 22 роки за кордон

Наприкінці серпня уряд дозволив виїзд за кордон хлопцям віком 18 – 22 роки. Чиновники заявили, що в іншому випадку в школах де-факто не залишилося б хлопців, оскільки батьки вивозили б дітей з країни до їхнього повноліття. Причина – страх мо

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *