24 лютого виповниться два роки відтоді, які життя українців поділилося на «до» та «після», два роки з початку широкомасштабного збройного нападу рф на Україну. Проте російсько-українська війна триває з 20 лютого 2014 року. Що саме і як розповідати дітям про ці події? Які ключові моменти на наших очах стають надбанням історії? Поговорили про це з учителем історії України Печерської гімназії №75, експертом ГС «Освіторія» Артуром Бабенком.
Як 2014-й віддзеркалив 1917-й
Зазвичай історики кажуть, що події варто аналізувати після того, як вони завершилися. Наука вимагає відстороненості. А ось вчителювання вимагає вміти відповідати на дитячі «чому?», пояснювати, розвіювати фейки, виокремлювати головне від другорядного, інколи заспокоювати, підживлювати надію. Педагогам доводиться стикатися з горем дітей, у яких війна відняла дім, тата чи маму. Тож учителі вже сьогодні мають навчатися говорити з дітьми й підлітками про війну.
Ми не можемо знати, які основні дати вивчатимуть учні майбутнього, у які лаконічні рядки підручників сконцентруються спогади про нинішні події. Але можна ознайомитися з періодизацією на теперішній час російсько-української війни, яка вже розроблена істориками.
20
лютого
2014
Початковий період. У той час, коли Україна повстала у Революції Гідності, 20 лютого 2014 року рф окупувала Крим. Такі наміри виношувалися давно. «Не можна дозволити Україні залишатися незалежною», писав ще у 1997 році ідеолог рф Алєксандр Дугін.
Віче на Софійській площі в Києві 19 березня 1917
Це не перше вторгнення росії на українські території. І в ньому легко побачити паралель із подіями 1917 року, коли більшовицька росія напала на територію УНР. Тоді росії не вдалося змінити владу в Україні шляхом переобрання Української Центральної Ради. Це нагадує настирливі спроби рф привести до влади та залишити Президентом проросійського Віктора Януковича. Після цього більшовики атакували Україну. Використовувались дуже схожі методи: створення маріонеткових псевдореспублік як от Донецько-Криворізької чи Одеської радянських республік.
31 травня 1997 року. Підписання Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та рф
Окупацією Криму росія порушила всі міжнародні норми, які існували, включно з двосторонньою угодою з Україною. Наприклад, документ 1997 року, відповідно до якого Україна та росія визнали кордони, територіальні межі. Окупація Криму продемонструвала, що Путін почав зазіхати на міжнародний порядок. Це початок російсько-української війни (правильно називати саме так, адже перша частина складного прикметника вказує, яка держава є агресоркою).
Символічно, що новий світовий порядок після завершення Другої світової війни сформувався в лютому 1945 року на Ялтинській конференції. А почав руйнуватись теж у лютому, майже 70 років потому.
Українська влада на 2014 рік не мала можливості відреагувати військовим шляхом, але пішла дипломатичним шляхом. Варто віддати належне дипломатичним зусиллям, завдяки яким на міжнародному рівні ми чітко закріпили статус півострова як окупованої території. Генеральна асамблея ООН переважною більшістю голосів визнала референдум і окупацію Криму незаконною.
Березень — квітень
2014
Фото КМДА
Почали формуватися добровольчі об’єднання. Оскільки Збройні Сили України на той момент не мали достатньої кількості, щоб протистояти російським зазіханням на наші території, у людей з’явилася шалено велика мотивація для створення добровольчих загонів і для початку волонтерського руху. Це джерела явищ, які є такими актуальними нині.
Чому говорити «окупація Донбасу» — неправильно
квітень
2014
Перший період збройного конфлікту. Війна на Сході України. У квітні 2014 року почалась спроба окупації території Донеччини та Луганщини.
Донецький кам’яновугільний басейн,
мапа Дмитра Вортмана,
Локальна Історія
Багато хто каже чи пише «Почалась окупація Донбасу». Проте зауважу: використання терміну «Донбас» не дуже коректне. Назва Донбас є скороченням від «Донецького вугільного басейну». Донбасом є, окрім Донеччини та Луганщини, частина Дніпропетровщини, а також частина ростовської області росії, яка деякий час перебувала у складі Української Республіки в СРСР. Ворожа пропаганда використовує тезу про об’єднання Донбасу у рф для виправдання територіальних зазіхань. У той час як колись весь Донбас належав до УРСР.
13
квітня
2014
Фото “Об’єднання добровольців”
Була проголошена антитерористична операція. Вже у травні українські збройні сили і добровольчі загони почали звільняти окуповані сепаратистами та російськими військовими українські міста на Донеччині та Луганщині. 13 червня — Маріуполь, 5 липня — Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку, Костянтинівку. У ті дні було відчуття, що невдовзі усі наші території повернуться під контроль української влади. За однією з версій, планувалося зробити це до вересня 2014 року.
кінець липня — початок серпня
2014
2-й блокпост, Іловайськ.
Фото – Militarniy
Але тут сталася важлива подія того періоду: російська влада, звісно, приховано, але масштабно ввела професійні війська. Орієнтовно силам ЗСУ протистояли 4 тис. російських військових. Через зрозумілі причини немає точних даних про те, коли саме це сталося: приблизно кінець липня, початок серпня 2014 року. Не можна не згадати такі героїчні та трагічні сторінки цього періоду, як оборона Луганського аеропорту, бої за Іловайськ.
вересень
2014
Глави держав за столом переговорів у розширеному форматі
Мінськ, 11 лютого 2015 року
Українські сили не мали вже достатніх можливостей чинити опір, тож наступальні дії зупинились. У вересні 2014 року почались мирні переговори, які завершилися 19 вересня підписанням Мінських домовленостей. Це була спроба локалізувати конфлікт (потім була ще одна у лютому 2015-го).
Стабілізація бойових дій. Другий період
Головною умовою «Мінських угод» було припинення активних бойових дій. Але домовленості були порушені проросійськими сепаратистами та російськими військовими, які там перебували. Тому бойові дії поновилися, хоча й в менших масштабах, ніж це було раніше. Рф не збиралися дотримуватися домовленостей. Цей етап тривав до 23 лютого 2022 року. Суттєвих просувань російських військових на українській території за цей час не відбувалося. В останні місяці 2021 року росія систематично збільшувала кількість своїх військ на кордоні з Україною. Тривала ескалація російської агресії.
У односторонньому порядку рф розірвала мінські угоди 22 лютого 2020 року, коли визнала маріонеткові псевдореспубліки днр та лнр.
Три етапи широкомасштабної війни
Третій етап — від початку повномасштабного збройного нападу рф на Україну. Якщо розбити вже саму широкомасштабну війну на декілька етапів, то нині вчені їх виділяють три.
1 — Початок широкомасштабної війни
лютий — квітень
2022
Ім’я “Чорні запорожці” присвоєно 72-й бригаді на честь однойменного 1-го кінного полку у складі армії УНР
Найважливіше, що сталося за цей період: зірвано плани росії захопити Україну за три дні. Спочатку здавалося, що це жарт, але дійсно такі плани були: російські військові навіть везли з собою парадну уніформу, бо сподівалися на переможну ходу Хрещатиком. Збройні Сили України почали поступово звільняти українські території, які були окуповані в першу чергу. Звісно, одна з найбільш епічних операцій — оборона Києва. Хоча було багато підрозділів, особливо відзначилася 72 бригада. Звільнення Київщини, Чернігівщини, Сумщини довело, що російська армія не здатна захопити Україну. Дуже важливо, що вже під час першого етапу Україна змогла консолідувати міжнародні сили, міжнародну допомогу й отримала величезну підтримку з боку інших країн як моральну, так і військову. Лідерами стали Велика Британія, Польща, США.
Друга серія документального серіалу «Підрозділи перемоги»
про бійців 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних запорожців. Ukraїner
14
квітня
2022
Палаючий крейсер «Москва». Фото: oryxspioenkop.com
Затоплення крейсера «москва» 14 квітня 2022 року — це, безумовно, один із тих моментів, який увійшов у підручники історії. Це перший втрачений флагман російського флоту з часів російсько-японської війни.
16
березня
2022
Розбомблений драматичний театр у Маріуполі. Фото Pavel Klimov (Reuters)
Неможливо забути такі трагедії нашого народу, як звірства російських військових у Бучі, блокада Маріуполя. 16 березня 2022 року російська авіація цілеспрямовано скинула авіабомбу на Маріупольський драматичний театр, який слугував сховищем для кількох тисяч цивільних. Але це ще й героїчна сторінка, завод «Азовсталь» став символом непохитності українців.
2 — Зменшення інтенсивності наступу російських військ через успішну протидію ЗСУ
травень — серпень
2022
Укрінформ
Основні бойові дії перейшли на територію Півдня та Сходу України (Донеччина, Луганщина, Запоріжжя, Херсонщина). Про які події у цей час варто говорити?
4 липня 2023 року звільнення від окупантів острова Зміїний. Після цього Україна змогла розблокувати судноплавний шлях до українських Дунайських портів і почати торгівлю зерном.
3 — Наступальна операція ЗСУ
вересень — грудень
2022
11
листопад
2022
Це час сповнений великих надій. Наступ на Харківщині — одна з найуспішніших наступальних операцій не тільки під час цієї війни, а й загалом у сучасній військовій історії. Були залучені всі роди військ ППО, використано величезна кількість новітньої зброї. За короткий термін звільнили доволі велику територію. Такого масштабу операцій у 21 столітті ще не було.
Сили оборони України звільнили Херсон, тобто єдиний обласний центр, який вдалося захопити росіянам.
Фото nta.ua
Фото nta.ua
З 2023 року розпочався новий етап, у якому ми нині живемо, але до періодизації його ще не занесено істориками. Життя покаже, яким йому бути, а ми віримо у Перемогу та наближаємо її, як можемо.
Допомога для кожного педагога
Методичний посібник «Як говорити про російсько-українську війну в школі» презентували днями в МОН. За словами генерального директора директорату шкільної освіти МОН Ігоря Хворостяного, посібник поділено на три частини: що говорити, як про це говорити та навіщо. Автори запропонували комбінацію матеріалів окремо для початкової школи, базової й старшої. Але це рекомендації, а не нормативний документ: відповідно до запиту учнівства педагог зможе скомбінувати власний урок.
У виданні чимало допоміжних матеріалів: посилання, QR-коди, перелік книг та відео, які допоможуть під час бесід про війну. Наприкінці посібника вміщено приклади майстерок з протидії фейкам для учнів різного віку. Також чимало порад відомої психологині Світлани Ройз про те, як подавати тему, щоб не травмувати дітей, антистресові вправи, техніки, завдання, формати роботи.
— Як писав Євген Плужник: «Для вас, історики майбутні, наш біль — рядки холодних слів», — згадав пан Ігор. — Мені здається, що розмова про війну не має бути холодною. Саме тому в посібнику є ще й формат конкретних життєвих історій сучасних героїв та героїнь.
— Весь український народ є учасником історичних подій, — наголосив міністр освіти Оксен Лісовий. — Але чи бачить кожен громадянин України цілісну картину? Чи має він широту сприйняття і глибину осмислення? Чи систематизовані його знання? Ні. І саме завданням освіти є формувати цілісну картину, дати усвідомлення важливості та першопричин тих подій, які відбуваються нині. Чому система цінностей, яку ми відстоюємо, важлива і вигідна для кожної людини, для її індивідуального персонального успіху? Чому важливо мати свою державу? Чому важливо вміти її захистити? Чому демократична модель суспільна більш ефективна й успішна в майбутньому світі, ніж тоталітарна? Чому ми повинні здійснювати спротив?
«Я не втомлююсь повторювати: Україна є суперуспішною країною. Україна — це країна, яка, перебуваючи в оточенні агресивних імперій, не тільки зберегла свою державність, а й ідентичність, культуру, мову. Ми піддалися безпрецедентній атаці другої армії у світі, але при цьому наша економіка вистояла, та частина країни, яка не перебуває безпосередньо на лінії фронту, працює, державні інституції функціонують, реформи здійснюються! Ми кожен день досягаємо перемог»
— підсумував очільник МОН
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media