Світові рейтинги університетів: мотивація чи імітація?

Світові рейтинги університетів: мотивація чи імітація? - INFBusiness

У 2019 році прибуток компанії QS (Quacquarelli Symonds) становив 46 мільйонів євро. Компанія отримує прибуток від надання університетам консультаційних і маркетингових послуг, продажу програмних рішень.

Основні критерії QS Rankings

  • академічна репутація (40%), що визначається на основі глобального опитування науковців, які оцінюють університети у своїх галузях;
  • репутація серед роботодавців (10%)%;
  • співвідношення викладачів до студентів (20%);
  • науковий вплив (20%), вимірюваний через середню кількість цитувань у Scopus на одного викладача;
  • частка іноземних викладачів (5%);
  • частка іноземних студентів (5%);
  • сталий розвиток (5%);
  • результати працевлаштування випускників (5%);
  • міжнародна дослідницька мережа (5%).

Проте дослідження показують, що університети, які не посідають провідні позиції, збільшують кількість публікацій у Scopus, ігноруючи їх якість або вдаючись до не зовсім чесних практик.

У 2015 році наявність цих статей стала обов’язковим критерієм отримання наукових ступенів доцента та професора.

У 2021 році найвищу позицію серед українських університетів посідав Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна (601-650).

П’ять перших університетів протягом багатьох попередніх років отримували додаткове фінансування за різними державними програмами. Сумський державний університет почав отримувати таке фінансування відносно недавно – на підставі результатів власної діяльності в контексті формульного розподілу державного фінансування серед університетів. Незважаючи на це, йому вдається утримуватися на рівні з лідерами, що свідчить про ефективне управління та велику працю викладачів, що заслуговує на щиру повагу.

Наслідки російського вторгнення в Україну

Окрім недостатнього фінансування, значною проблемою державних установ в Україні у сфері освіти і науки, від шкіл та університетів до органів управління, залишається успадкований з радянського періоду субординаційний стиль спілкування, коли керівництво не усвідомлює, що його функція – створювати сприятливі умови для працівників, а не лише контролювати підлеглих.

Так, зараз війна, і, здається, що медицина, наука й освіта не на часі, головне – оборона країни. Але вони не були на часі останні 35 років, і це вплинуло на економічний розвиток країни.

Зараз нам потрібна зброя, але щоб її виготовляти та розвивати оборонні технології, країні потрібні інженери, хіміки, науковці. Освіта й наука формують стратегічний ресурс країни – людський капітал.

Держава – це єдине ціле, яке складається зі взаємопов’язаних елементів. Руйнування одного з них призводить до руйнування всієї системи.

Післявоєнна Німеччина відроджувалася саме завдяки розвитку освіти і науки. Не можна економити на зарплатах лікарів, вчителів і науковців. Перемога у війні потребує переосмислення ролі освіти і науки в Україні.

Источник: osvita.ua

No votes yet.
Please wait…
No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *