Фото до статті
- Автор
- Олексій Морозов
- сьогодні, 16:41
- 75
Одеський міжнародний кінофестиваль знову відбудеться у Києві: понад п’ять десятків стрічок демонструватимуться у кінотеатрах «Жовтень» та «Оскар» (ТРЦ Gulliver) з 27 серпня до 4 вересня. Програма включає український та міжнародний конкурси, гала-прем’єри та спеціальні покази, з особливою увагою до кіно з Грузії та Ізраїлю. Також заплановано ретроспективу робіт Сергія Буковського та секцію «Жінки у війську» у співпраці з рухом Veteranka.
The Village підібрав сім найцікавіших стрічок з програми 17-го Одеського міжнародного кінофестивалю, що проходить у Києві: нова робота Валентина Васяновича, болгарська чорна комедія, що розгортається на тлі білих ночей та війни проти України, сюрреалістична польська стрічка «Весілля» 1972 року, документальний фільм про першу жінку-режисерку Грузії та інші.
Придбати квитки та ознайомитися з розкладом показів фестивалю можна за цим посиланням.
За Перемогу!
Валентин Васянович
Україна, 2026
Антиутопічна кінострічка «За Перемогу!» представляє Україну в післявоєнний період, де перемога у війні досягнута, але «суспільство зазнало поразки». Дружина та донька головного героя-режисера, які евакуювалися до Відня на три роки, не бажають повертатися. Родина його товариша також перебуває за кордоном. Єдиною втіхою для героя залишається кінематограф, якому він присвятив останні 20 років. «Це комедія. Буде сумно, але кіно виглядає веселим», – так режисер «Атлантиди» та «Відблиску» охарактеризував свою нову роботу. Сім з восьми учасників знімальної групи «За Перемогу!» грають самих себе.
Мрія Кіри
Денис Колесніков
Україна, 2026
Кіра готується до еміграції з України, однак розпочинається повномасштабна війна. Її маршрут тепер пролягає через Луганськ, Білу Церкву, Київ, Ірпінь і зрештою до Канберри (Австралія). У своєму дебютному повнометражному фільмі режисер Денис Колесніков майстерно поєднує елементи підліткової драми та мюзиклу. Особистість героїні розкривається через діалоги з молодшою сестрою та довгі плани, де Кіра слухає музику в навушниках.
Ейзель 85
Теодора Ана Міхай
Бельгія, Нідерланди, Німеччина, 2026
Перед фіналом Кубка європейських чемпіонів 1985 року футбольні фанати-хулігани «Ліверпуля» проникли на брюссельський стадіон «Ейзель» та напали на вболівальників команди суперника – «Ювентуса». Під тиском натовпу одна зі стін не витримала й обвалилася, внаслідок чого загинула 391 людина. Незважаючи на трагедію, матч було проведено, «Ювентус» здобув перемогу з рахунком 1:0, а Мішель Платіні реалізував пенальті.
У своєму художньому фільмі режисерка Теодора Ана Міхай використовує реальні архівні кадри, щоб викрити недбалість посадовців. Видання Variety зазначає, що стрічка про футбольні заворушення «перетворюється на напружену політичну драму». На Letterboxd середня оцінка фільму наразі становить 3,5 з п’яти балів.
Брудні гроші – білі ночі
Крістіна Ґрозева і Петар Валчанов
Болгарія, Греція, 2025
Акушерка Марина та залізничний диспетчер Ґоша роками накопичували невеликі хабарі в Болгарії, аби здійснити поїздку на білі ночі до Санкт-Петербурга. Однак, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, турагенція, що приймала їхні заощадження, раптово зникає, що призводить до кризи у стосунках пари, яка раніше захоплювалася Росією.
Ця стрічка адресована тим, хто досі розмірковує над тим, як Україну сприймають за кордоном. Її створила пара сценаристів-режисерів Крістіна Ґрозева та Петар Валчанов, які співпрацюють ще з часів кіношколи. На Rotten Tomatoes фільм має 100% «свіжості» від кінокритиків на основі 11 рецензій.
To Die to Live
Юлія Гонтарук
Україна, 2026
Документальна стрічка від співзасновниці об’єднання «Вавилон’13» здобула майже 8-хвилинні овації під час прем’єри в Карлових Варах, а тепер дебютує в Україні на ОМКФ. Розповідь зосереджується на трьох добровольцях – «Шахті», «Танцору» та «Поттері», які приєдналися до війська у 2014 році. Повернувшись до мирного життя, вони намагаються адаптуватися до цивільних реалій, доки Росія не розпочинає повномасштабне вторгнення.
Мати і донька, або ніч ніколи не закінчується
Лана Гогоберідзе
Грузія, Франція, 2023
Ця документальна стрічка створена 97-річною Ланою Гогоберідзе, яка пригадує свою матір Нуцу – першу жінку-режисерку Грузії, що зазнала репресій радянської влади. Нуца Гогоберідзе також започаткувала режисерську династію у родині: окрім доньки Лани, фільми знімає і її онука Саломе Алексі. Стрічка «Мати і донька» вперше була представлена на Берлінале у 2024 році. Рейтинг на IMDB становить 7,7 з 10.
Весілля
Анджей Вайда
Польща, 1972
Ця сюрреалістична драма-комедія розповідає про весілля нареченого з краківської інтелігенції та нареченої з сільської місцевості. Під час святкування в заміському котеджі з’являються привиди. Режисер Анджей Вайда досліджує теми соціальних класів та історичного панування над Польщею за різних часів: прусського, російського, австро-угорського. Ця класична стрічка польського кінематографа є екранізацією однойменної п’єси Станіслава Виспянського 1901 року. На Rotten Tomatoes фільм має 87% «свіжості» від глядачів.