Чи можна казати “Миру – мир!”? / Колаж 24 Каналу. Фото Мagnific.
Гасло “Миру – мир!” здається настільки зрозумілим, що його легко перекласти буквально. Однак саме тут українська мова створює цікаву пастку.
Розглянемо походження вислову “Миру – мир!” та чи правильно він звучить українською, а також що означає слово “мир” в українській мові, з посиланням на джерело “Горох”.
“Миру – мир” – історія радянського гасла
Попри декомунізацію, у сільській місцевості ще можна натрапити на радянський відгомін – напис “Миру – мир!”. Його часто відтворювали у вигляді мозаїки на фасадах будівель, стелах із назвами населених пунктів або на автобусних зупинках.
Стара радянська пропаганда / Фото Олесі Кух
І хоча на перший погляд це гасло здається позитивним, не всі сприймають його як помилковий чи неприємний відгук минулого. Навпаки, дехто вважає: “Це і зараз актуально”. Але якщо спробувати дослівно перекласти окремі слова, виникає цікаве мовне питання, а саме походження цього гасла не є однозначним.
Радянський лозунг “Миру – мир!” утвердився у тогочасній пресі з травня 1951 року. Раніше, з 3 травня 1949 року, він звучав у зворотній формі: “Мир – миру!”.
У російській мові слово “мир” у першій частині вислову означає людство, усі люди, весь світ, а “мир” у другій – відсутність війни, спокій, тиша. І російською мовою цей вислів звучить дуже лаконічно й несе глибокий зміст. Однак, не все так просто.
Це гасло має цікаве походження, адже “справедливі” та атеїстичні комуністи насправді запозичили його з… релігійних текстів. Походження цього вислову пов’язують із православною богослужбовою традицією. У “Великій єктенії” міститься прохання: “Мир Твоєму світу даруй”, а в “Просячій єктенії” – “Мир світу у Господа просимо”.
А єктенія – це особлива частина богослужіння, під час якої священнослужитель або диякон послідовно виголошує прохання до Бога за Церкву, людей, державу, мир, здоров’я та інші потреби, а віряни відповідають встановленими молитвами. Саме тому слово “мир” у таких молитвах має значення спокою, злагоди, відсутності ворожнечі та війни.
Варто знати! Цікаво, що колись різницю між двома значеннями передавали не тільки словами, а й написанням. У церковнослов’янській та дореволюційній російській орфографії існували дві форми: “миръ” – спокій, злагода, відсутність війни; “міръ” – світ, всесвіт, людська спільнота. Слова, що звучали однаково, мали різне написання і різне значення. Після орфографічної реформи це розрізнення на письмі зникло, і обидва слова почали писати однаково – “мир”.
Цю цитату використовували як гасло ще за часів Російської імперії. Історик Костянтин Душенко зазначає, що найдавніша згадка вислову датується 1795 роком – в оді Гаврила Державіна “Лебідь” у рядку “И, проповедуючи мир миру…”.
Однак, як лозунг цей вислів почали використовувати пізніше: у квітні 1814 року його розмістили на емблематичному зображенні в Москві після взяття Парижа.
Після Лютневої революції 1917 року гасла “Мир усьому світу!” та “За мир усього світу!” стали особливо поширеними. У 1924 році Володимир Маяковський завершив свій вірш “Пролетарію, у зародку задуши війну!” закликом “Миру – мир, война – войне”. У 1949 році цю ж формулу “Миру мир!” використав Ілля Еренбург на Всесвітньому конгресі прихильників миру в Парижі, а 1950 року під нею збирали підписи під Стокгольмською декларацією. Від травня 1951 року в радянській пресі остаточно закріпилося гасло “Миру – мир!”.
Його дуже часто вживали у промовах, і навіть було створено скульптурну композицію Станіславом Савіцьким під такою назвою. Ці типові пам’ятники та гасла встановлювалися у багатьох населених пунктах Радянського союзу як символ пропаганди боротьби за мир і дружбу між народами. Що, як показала історія, зовсім не відповідало дійсності.
Цікаво! 21 вересня – Міжнародний день миру! А символом миру у всьому світі вважається білий голуб. Голуб став символом миру ще з біблійних часів: саме голуб приніс Ною оливкову гілку як знак того, що потоп закінчився і земля знову придатна для життя. У ХХ столітті цей образ особливо поширився завдяки малюнку Пабло Пікассо “Голуб миру” і став міжнародним символом миру та ненасильства.
Історія “Голуба миру” Пікассо: дивіться відео
Як перекласти російський напис українською?
Повернімося до мовного аспекту. Українською мовою при буквальному перекладі звучання зміниться: “Світові – мир!”. Бо планета чи людство в українській мові – це “світ”, а “мир” як “спокій” є словом праслов’янського походження, тому воно існує і в нашій мові. Хоча, у словниках, “мир” з позначкою “застаріле”, можна зустріти у значенні – земля з усім, що на ній існує.
Якщо йдеться про побажання припинення війни, що є надзвичайно актуальним для українців сьогодні, то природним відповідником є: “Хай буде мир!”, “Мир усьому світу!”.
Також для українців стало звичним вітання чи прощання “Мирного тобі дня /ночі”. Хоча здавна існували й благословення чи побажання гарної дороги – “Їдь/іди/ зоставайся з миром!”, щоб подорож минула добре і спокійно.
Проте найцікавіше починається, коли ми розбираємо саме українське слово “мир”.
“Всім миром” – це зовсім не про відсутність війни
У сучасній українській мові “мир” насамперед означає стан спокою, злагоди, відсутність війни та ворожнечі.
Ми кажемо:
-
“жити в мирі”;
-
“боротися за мир”;
-
“бажати миру”;
-
“після війни настав мир”.
Це значення відоме кожному.
Але існує й інший “мир”, як у вислові “всім миром”. В українській традиції “мир” міг означати громаду, спільноту людей, усіх членів певної спільноти.
Саме тому “всім миром” – це всією громадою, усі разом. Наприклад: “Всім миром толоку робили”. Це традиційна українська сільська взаємодія громадою, наприклад, при будівництві хати чи під час жнив.
Отже, йдеться не про якийсь абстрактний “мир”, а про людей, які об’єдналися для спільної справи. Це значення добре збереглося у фольклорі, художній літературі та діалектах.
- [Люлька:] Нехай мир розсудить, що робить з нею. (С. Васильченко)
- Біля зборні зібрався весь мир. (М. Коцюбинський).
- – Пришліть когось на переговори – миром можемо дійти згоди. (Р. Іванченко)
Слово “мир”, у різних значеннях, фігурує у низці народних прислів’їв та фразеологізмів:
- З ми́ром відпуска́ти (відпусти́ти) когось – відпускати когось без покарання, не чинячи йому перешкод.
- По миру́ пуска́ти (пусти́ти) – доводити до злиднів, до стану жебрака.
- Ходи́ти (піти́ тощо) по миру́ – просити милостиню, жебракувати.
- З миру по нитці – голому сорочка – зібрати з громади навіть малі пожертви, і вийде значний внесок.
- На миру́ – серед людей, у присутності людей.
- Обіцяти / сказати перед усім миром – сказати щось перед громадою.
- Мир вам!; Мир сьому́ до́му! – уживається як привітання того, хто входить у дім.
Це ще не всі значення слова “мир”, які пропонує словник:
- Мир – це також назва рослини, лободи запашної або герані червонолистої.
- Існує слово мирро / миро – запашна олія, яку використовують у християнських церковних обрядах. Вважається, що ім’я Мирон походить від цього слова – буквально: той, хто пахне миром.
- “Мир” – це також частина низки слов’янських імен, чоловічих і жіночих, які знову набувають популярності: Володимир (той, хто володіє миром), Любомир (любить мир), Дзвенимир (прославляє мир), Яромир (сонячний світ/мир), Мирослав (славить мир).
Ось таке багатогранне слово “мир”. Саме тому дослівний переклад російського “Миру мир” може бути оманливим. В українській мові для двох різних значень природно використовувати різні слова.