Де помилка у цих словах? / Magnific. Ілюстративне фото
Мовні похибки трапляються не винятково. Здебільшого за ними стоять певні закономірності: переймання від інших слів, історичні зміни або вплив іншої мови.
На прикладі трьох вживаних слів продемонструємо, як люди, котрі добре володіють українською мовою, припускаються хиб. Чому некоректно казати “четверг”, “слідуючий” та “природній”, пояснюємо з посиланням на роз’яснення мовознавиці Оксани Миколаївни.
Чому ці три слова – хибні?
Мовознавці давно зауважили цікаву тенденцію: більшість мовних хиб не є випадковими. Людина намагається зробити слово “логічнішим” або несвідомо переносить у свою мову зразки з іншої мови. Саме тому форми “природній”, “четверг” та “слідуючий” настільки стійкі.
“Природній” чи “природний”? Правильно – природний. Хибна форма “природній” виникає через аналогію зі словами: останній, передній, нижній, верхній, освітній.
У цих прикметниках суфікс -ній є складовою основи слова. Але прикметник “природний” утворений від іменника “природа” за допомогою суфікса -н-, тому жодного -ній тут немає.
Саме тому правильно:
- природний добір;
- природний газ;
- природний колір.
Таку норму зафіксовано в “Українському правописі” (2019) та “Словнику української мови” в 20 томах.
“Четверг” чи “четвер”? Правильно – четвер. Форма “четверг” – наслідок впливу російського слова четверг.
В українській мові історично закріпилася форма четвер, яка походить від праслов’янського četvьrtъ – “четвертий день”.
Літера “г” у цьому слові ніколи не була властива українській літературній нормі. Однак вона з’являється при відмінюванні слова у родовому відмінку – четверга (кого? чого?): “Дожити до четверга”.
“Слідуючий” чи “наступний”? Правильно – наступний. Дієприкметник “слідуючий” є калькою з російського “следующий”.
В українській мові дієслово “слідувати”, яке означає йти за кимось, рухатися певним шляхом чи дотримуватися чогось. Але “слідуючий” не походить від цього слова.
Коли ж ідеться про послідовність, правильно вживати:
- наступний;
- подальший;
- такий;
- черговий.
Таке пояснення подають Олександр Авраменко, мовний портал “Словотвір”, словник “Горох” та рекомендації Національної комісії зі стандартів державної мови.
Які слова з хибами ми вживаємо: дивіться відео
Отже, виявляється, що цих трьох слів в українській мові не існує, як і деяких абревіатур – ЗАГС, ЖД вокзал, УЗІ, ВУЗ.
Усі три хиби мають різне походження – від впливів російської мови до аналогій. Знати не лише правильну форму, а й чому саме вона правильна, набагато корисніше, ніж просто завчити правило. Адже коли розумієш походження хиби, вона більше не повторюється.