Дискутувати чи змагатися? / Magnific. Ілюстративне фото
Багато мовних помилок виникають тоді, коли схожі за звучанням слова в різних мовах мають різні значення. Саме так сталося з дієсловом “спорити”.
Іноді два подібні слова мають абсолютно різний зміст. Саме так сталося зі словами “спорити” та “сперечатися”, які часто вживають неправильно. Розповідаємо про відмінність з посиланням на “Горох”.
“Спорити” чи “сперечатися” – як правильно українською?
Багато хто говорить: “Не будемо спорити”, “Вони довго спорили”. Проте в українській літературній мові в таких випадках правильно вживати інше слово – сперечатися. У чому ж полягає різниця?
Сперечатися – означає обмінюватися протилежними думками, відстоювати власну позицію в розмові чи дискусії та навіть не поступатися перед ким-, чим-небудь певними якостями, властивостями; суперничати.
Вважається, що слово походить з польської мови – sprzeczać się “сперечатися”, sprzeczka “суперечка, спір”.
Наприклад:
-
Не сперечайся через дрібниці.
-
Ми довго сперечалися про книги.
-
Науковці сперечаються стосовно цієї теорії.
А що ж означає “спорити”? У словниках це дієслово має зовсім інше значення: йти, здійснюватися успішно і швидко (про роботу, діяльність).
Наприклад:
-
Робота спориться в умілих руках.
-
Нехай вам щастить і все спориться.
-
Праця спорилася, бо всі працювали злагоджено.
Саме тому вислів “не будемо спорити” є недоречним і його краще не використовувати в діловому письмі.
Плутанина виникла через схожість з російським – “спорить” у значенні дискусії: “не спорь”.
Зверніть увагу! В українській мові таких впливів-схожостей з російської чимало, наприклад прострочений / протермінований чи на протязі /протягом. Вони навіть зафіксовані у словниках радянської доби. Втім, сьогодні мовознавці звертають увагу на такі помилки і наголошують, що наша мова має свої відповідники.
Якщо ж ідеться про “спор” як парі, то українська мова має свої питомі відповідники: закластися, битися об заклад, піти на заклад.
Отже, запам’ятаймо:
- сперечатися – обмінюватися суперечливими думками;
- споритися – добре йти, удаватися;
- закластися, битися об заклад – укласти парі.
Маємо ще одне пояснення з Етимологічного словника. Слово “сперечатися”, походить від праслов’янського “przec” – заперечувати. Воно збереглося у дуже близькому звучанні у багатьох слов’янських мовах. В українській теж – перечити: “не переч мені”.
Пояснення походження слова з Етимологічного словника / Скриншот vifbs.in.ua
Нехай робота спориться, а думки, якщо вони різняться, – сперечаються, а не “спорять”.