Чому не “виконуючий”? / Magnific. Ілюстративне фото
Якщо уважно розглянути мову офіційних документів, можна виявити чимало висловів, які лише здаються українськими, а насправді є помилковими калькуваннями.
Щодо помилки у слові “виконуючий”, ми пояснюємо, посилаючись на Український правопис.
Не “виконуючий” – як правильно українською
Це неправильне вживання досі трапляється в офіційно-ділових паперах, і мало хто може пояснити, що саме не так. Щороку, в кожній установі видається наказ про призначення “виконуюючого” обов’язки директора, ректора чи іншого керівника на період відпустки або довготривалого відрядження.
Слово “виконуючий” є калькою з російського “исполняющий”. Воно утворене за моделлю активного дієприкметника теперішнього часу, що для сучасної української літературної мови не є коректним.
Саме тому Український правопис (§ 32) зазначає, що активні дієприкметники теперішнього часу на -учий (-ючий), -ачий (-ячий) мають обмежене використання і переважно притаманні книжній, науковій чи історичній мові.
Тому, коректно вживати:
- “виконувач обов’язків”,
- “виконавець”,
- “той, хто виконує обов’язки”.
Подібну помилку припускаються особливо часто влітку, купуючи прохолодні напої, які називають “освіжаючими”, хоча такого слова в нас немає.
Після словосполучення “виконувач обов’язків” слід ставити назву посади, яку людина тимчасово займає, у родовому відмінку. Якщо посада згадується в документах постійно, то вислів “виконувач обов’язків” скорочується до “в. о.”, наприклад, у реквізитах “Підпис”.
Зверніть увагу! Після кожної літери скорочення “в. о.” ставиться крапка. У середині речення пишемо з малої літери, а на початку – з великої.
Тому замість “виконуючий обов’язки директора” правильно говорити: виконувач обов’язків директора або особа, яка виконує обов’язки директора.
Іменник “виконувач” утворено за питомою українською словотвірною моделлю за допомогою суфікса -ач, який позначає виконавця дії. За таким самим принципом утворені слова: дописувач, відкривач, споживач, користувач, викривач.
Правильно:
-
виконувач обов’язків директора;
-
тимчасовий виконувач обов’язків;
-
особа, яка виконує обов’язки.
“Виконуючий” – це помилка: дивіться відео
Отже, якщо ви прагнете, щоб ваше мовлення відповідало нормам сучасної української літературної мови, замість калькованого “виконуючий” вживайте питоме українське “виконувач”.