Неологізми Василя Стуса / НУШ
У часи найскладнішої боротьби часто цитують поезію Василя Стуса. Сам митець і дисидент став уособленням незламності, стійкості та громадянської позиції.
Цікаво, що його поетична спадщина містить багато унікальних українських слів. Про них, зокрема про авторські неологізми, у віршах Стуса розповіла викладачка української мови та літератури, письменниця та дослідниця Діана Мельникова в рамках проєкту “Освіторії”.
Які цікаві слова зустрічаються у поезії Василя Стуса?
Пропонуємо ознайомитися з 10 незвичайними словами з творів дисидента, їхніми значеннями та уривками з віршів.
1. Невідь – відсутність знання, невідомий стан.
“Гойдається вечора зламана віть, як костур сліпого, що тичеться в простір осінньої невіді”.
2. Брость – бруньки, що розвиваються у листя або квіти.
“Жалощів брості коцюрбляться в снінні – а дерево спить. Гойдається вечора зламана віть туга, наче слива, рудою налита”.
3. Коцюрбитися – згинатися, викривлятися, зморщуватися; сутулитися від немочі, болю, страху тощо.
“Жалощів брості коцюрбляться в снінні – а дерево спить”.
4. Ненасить – сильне бажання, прагнення, жага до чого-небудь.
“О ти всепрощальна, о несамовита осмутами вмита твоя ненасить”.
5. Басаманити – залишати смуги ударами (басаман – тканина зі смугами; смуга від удару на тілі).
“Гойдається вечора зламана віть, і синню тяжкою в осінній пожежі мій дух басаманить”.
Цікаво! Останнім часом набирають популярності діалектизми та народні вислови, що походять з Галичини. Українці діляться колоритними висловами у Threads. 24 Канал зібрав кумедні та цікаві вислови й слова, які пропонують краяни.
6. Кушпела́ – велика кількість пилу, піску, снігу, що здіймається в повітря; вихор.
“Взялась кушпелою – обвітрені крони всю душу обрушать у довгі полони, і згадкою – вечора зламана віть”.
7. Розколо́шканий – збуджений, стурбований, наляканий тощо (про істоту).
“Удай, що обтято дорогу. Що спить душа, розколошкана в смертнім оркані високих наближень. На серця екрані гойдається вечора зламана віть”.
8. Мосяжний – аналогічний латунному (латунь – сплав міді з цинком, іноді з додаванням свинцю, заліза, олова та інших металів); кольору мосяжу.
“Гойдається павіть, а сонце – не гасне і грає в пожежах мосяжна сосна”.
9. Торо́с – значна маса уламків криги на замерзлих водоймах, що утворюється внаслідок тиску льоду.
“Це довге кружляння – над світом і під кошлатими хмарами, під багряними торосами замірів”.
10. За́мір – намір, прагнення щось здійснити.
“Це довге кружляння – над світом і під кошлатими хмарами, під багряними торосами замірів”.
Читайте більше про мовні цікавинки:
- Булавка чи шпилька: яке слово є правильним в українській мові.
- “Позичити в Сірка очей”: значення цього фразеологізму з твору “Тореадори з Васюківки”.
- Правильна назва пташки: не “куропатка”, а як насправді зветься цей птах українською.