Розгляд пропозиції зробити математику предметом за вибором на НМТ спричинив жваву полеміку серед фахівців освіти, науковців, політиків та батьків. Математика на НМТ: чи може рішення про один іспит вплинути на майбутнє
Нагадаємо, відповідно до законопроєкту, ініційованого Юлією Гришиною та ще 47 народними депутатами, українська мова та історія України залишаться обов’язковими, тоді як математика може стати предметом за вибором для вступника.
Авторка законодавчої ініціативи обґрунтовує свою позицію тим, що «правила зарахування до закладів вищої освіти повинні відповідати викликам воєнного часу».
Її точку зору поділяє юристка Лілія Орел, яка на власному досвіді доводить, що успіх у дорослому житті можливий і без знання математики:
Водночас їхні опоненти наголошують, що математика є надзвичайно важливим предметом, який не лише перевіряє, а й формує навички обчислення.
Зокрема, керівниця Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко підкреслює, що математика, поряд з мовою, є найкращими індикаторами майбутньої успішності студентів:
«Математика повинна залишатися серед обов’язкових предметів НМТ, оскільки саме результати цього випробування, разом із результатами з української мови, є найточнішими предикторами успішності майбутніх студентів, а також становлять надзвичайно важливі інструменти для засвоєння освітніх програм».
Заступник голови освітнього комітету Верховної Ради Сергій Колебошин рішуче засуджує «феноменальну» аргументацію авторів ініціативи:
«У нас все погано з математикою? Отже, давайте нічого не робити. Давайте не будемо її складати. Державі це ж не потрібно», – іронічно зауважує депутат.
Колишній заступник міністра освіти Михайло Винницький лаконічно характеризує недалекість депутатів, які зареєстрували законопроєкт:
Завідувачка лабораторії прикладної математики Національного центру Малої академії наук України Катерина Терлецька переконана, що математика завжди була фундаментом обороноздатності будь-якої держави, і дотепно зазначає:
«Особливо зворушливим є аргумент про те, що дітей не слід примушувати, а потрібно мотивувати. Звісно. Можна ще не змушувати чистити зуби, займатися спортом і вивчати іноземні мови. Просто мотивувати. Проблема лише в тому, що математика рідко мотивує сама по собі. Вона вимагає того, чого сучасний світ намагається уникати: дисципліни, концентрації, систематичної праці та здатності долати труднощі. Саме тому суспільство створює освітні стандарти, щоб діти опановували не тільки те, що їм подобається, а й те, що є необхідним для збереження суспільства. Адже якщо залишити лише те, що легко і комфортно, то через десять років ми можемо втратити не просто інженерів, ми можемо втратити нашу Україну».
Старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України Антон Сененко, який нині служить у ЗСУ, також розглядає цю ініціативу з точки зору обороноздатності країни:
Науковець Олексій Болдирєв акцентує увагу на тому, що тривога батьків щодо НМТ зумовлена не складністю тесту з математики, а їхніми власними психологічними травмами, отриманими під час вступу до вишів в епоху високих конкурсів:
«Університети порожні. Спеціалістів з оптики, матеріалознавства, клітинної біології наступних 5–7 років не випускатимуть. Бюджетних місць достатньо. Викладачі прагнуть навчати вмотивованих студентів. Будь-які особи з якісною освітою у фундаментальній чи технологічній галузі будуть надзвичайно цінними».
Голова наглядової ради Національного університету «Київський авіаційний інститут» Петро Чернишов зауважує, що все, що в українській освіті стає необов’язковим, негайно занепадає:
Директор вінницького ліцею Олександр Козлов спонукає розглядати цю проблему не просто як зміну правил вступу:
Консультант з освіти та навчання PhD Мар’яна Калабухова стверджує, що в сучасному цифровому світі практично не залишилося чистих гуманітаріїв:
– це не про вміння рахувати подумки чи знання теорем, а про універсальний фільтр та інструмент оцінки людського мислення».
Натомість стратегічна кураторка проєкту з розроблення програм і навчально-методичних матеріалів для вчителів Благодійного фонду SavED Олена Северенчук переконана, що подання такого законопроєкту депутатами має на меті покращити їхній імідж серед електорату та зіграти на почуттях вразливості українців:
Директор Unicorn School Володимир Страшко стверджує, що до вишів не зможуть вступити студенти, які не подолали тест з математики:
Існують також більш обмірковані думки, які пропонують диференційований підхід до питання обов’язковості предметів НМТ залежно від спеціальності, на яку планує вступати абітурієнт. Зокрема, вчителька історії Леся Хлипавка зазначає:
«Система вступу може враховувати особливості різних освітніх напрямів. Наприклад, для майбутніх гуманітаріїв достатньо перевіряти базові математичні компетентності, тоді як абітурієнти технічних і природничих спеціальностей мають демонструвати значно глибший рівень підготовки.
».
Показовими є й результати опитування щодо необхідності скасування математики як обов’язкового предмета НМТ: думки респондентів розділилися майже навпіл.
Це свідчить про те, що дискусія щодо формату НМТ у наступному 2027 році буде тривалою та напруженою.