

Наука в Україні / Дарій Кузьмінський, фото хлопця, надане 24 Каналу
Нині в Україні спостерігається стрімкий розвиток науки у сфері оборони. Однак, країна відчуває значний дефіцит фінансування наукових досліджень.
Цією інформацією поділився молодий науковець зі Львова Дарій Кузьмінський в інтерв’ю для 24 Каналу. Наразі він здобуває освіту в міжнародній школі в Японії та є автором кількох наукових робіт, що здобули перемоги на міжнародних конкурсах.
Як Україна втрачає науковців?
Юнак зазначає, що недостатнє фінансування науки було проблемою ще до початку війни.
Він також розповів цікавий випадок про пошук українськими викладачами кращих наукових перспектив за кордоном. Під час перебування в Японії за програмою обміну від МАН, він зустрів на одній із лекцій викладача з України.

Цей викладач зараз працює в Японії, а раніше викладав у Київському політехнічному інституті. Коли ми поцікавилися причиною його від’їзду, він відповів, що прагнув займатися наукою в КПІ, але в українських вишах бракує для цього коштів, – поділився Дарій.
Поточна ситуація в Україні спонукає до пошуку альтернативних методів навчання. Прикладом є дистанційна ліцензована школа “Оптіма”, яка забезпечує якісний та безперервний освітній процес навіть у непередбачуваних умовах.
За словами хлопця, викладач побачив можливість для реалізації своїх амбіцій та працевлаштування в Японії.
Він розповів, що тут його щорічне фінансування становить 5 мільйонів євро. Ця сума дозволяє йому сформувати команду, придбати необхідне обладнання. Японці надали йому ці кошти, оскільки його наукові теми їх зацікавили, – уточнив Кузьмінський.
В Україні подібні суми є нечуваними. Тому, для досягнення такого ж стрімкого розвитку науки, як в Японії, необхідні значні інвестиції.
Що каже Дарій про міжнародну освіту?
- Юнак навчається за програмою міжнародного бакалаврату в Японії. Ця програма використовується у багатьох навчальних закладах по всьому світу.
- За його словами, вона суттєво відрізняється від української системи, причому на краще.
- Найсуттєвіша відмінність полягає у кількості есе, які студенти зобов’язані писати. Тут усі гуманітарні дисципліни побудовані на написанні есе.
- Він також додав, що викладання аналітичних навичок відбувається абсолютно в кожній галузі та предметі. А природничі науки включають велику кількість лабораторних робіт.
- При цьому він зізнався, що в українській школі переважно вимагають запам’ятовування теорії, тоді як результати кращі, коли навчають аналізувати.
