Ми не уявляємо собі життя без гострих любовних пригод. Нас хлібом не годуй, тільки дай полюбити. Щоправда, на рахунку цієї пристрасті вже чимало жертв і трагедій, що ніяк не вкладається у формулу справжнього кохання, бо воно, на думку відомого психолога-практика Михайла ЛЕЖЕПЕКОВА, ніколи не може призвести до загибелі людини чи думки про самогубство. Але, попри ці ” побічні ” явища, мільйони людей потрапляють у мережі емоції закоханості, прагнуть неї, мріють згоріти у її вогні, жертвуючи собою. Чому?
“Уколотися” любов'ю і забитися в істериці
ЗА СТАТИСТИКОЮ центру “Екологія людини”, 99 людей зі 100 після перенесених душевних травм не хочуть більше переживати почуття закоханості. Вони перебувають у глибокому емоційному шоці, який надовго відбиває бажання грати в любовні ігри. Найбільше цих людей обурює той факт, наскільки їхній власний досвід не схожий на чудові казки, якими їх напихали з раннього дитинства.
Вже кілька років керівник “Екології людини” Михайло ЛЕЖЕПЕКОВ пояснює своїм пацієнтам, що закоханість не є якимось чудовим душевним переживанням. Це дуже сильна наркотична емоція. Американці спостерігали подружні пари у стані закоханості, сексуального збудження та у спокійних стосунках один з одним. Внаслідок експерименту вчені відкрили гормони, які виникли завдяки хімічним реакціям на ці емоції. На основі цих гормонів зробили таблетки та стали давати учасникам експерименту. Люди відчували емоційне піднесення, загострення всіх відчуттів, “витали” від щастя в хмарах, співали, ставали відстороненими, мрійливими… Взагалі очевидні всі ознаки закоханості. Але найцікавіше те, що було встановлено факт звикання до цих препаратів і доведено наркотичну сутність цих гормонів. У житті все набагато банальніше: треба закохати себе в когось, і “кайф” забезпечений.
Ці дослідження не набули поширення, тому що розвалювали століттями усталене уявлення людей про нев'янучу красу закоханості. І мистецтво, і поезія, і музика, і живопис – все оспівує цю пристрасть. І що ж виходить? Люди поклоняються наркотику?
“Що поганого в цьому стані, навіть якщо це наркотик, адже він такий приємний?” – Запитайте ви. Тільки одне – закоханість не має жодного відношення до кохання. Людина не може жити під постійним допінгом, особливо тому, що це, як ви помітили, приємно. Через деякий час починається емоційний спад. Є великі та малі цикли у хімічної реакції на закоханість. Біологи, наприклад, визначили періодичність великого циклу. Якщо через чотири роки ваших любовних стосунків у вас не пропало сексуальне почуття один до одного, то вважайте, що ви проскочили фатальну межу. Чому чотири роки? Стільки часу ваш організм має нормально реагувати на близькість іншої людини. Але це в ідеалі. Ось чому ті ж таки вчені рекомендують після закінчення цього терміну народжувати дітей, які допоможуть пережити кризовий момент у відносинах. Однак тут йдеться вже про сімейні пари, які успішно, на думку оточуючих, пройшли випробування закоханістю та уклали шлюб.
Але ми з вами повернемося на початок шляху, коли людина оглушена пристрастю настільки, що не може жити без іншого. І якщо його позбавити можливості спілкуватися з ним, то він шукатиме винних у цьому, наражаючи на небезпеку як свою психіку, так і життя оточуючих людей.
Від закоханості до тероризму
ОДИН молодий чоловік прийшов у гості до своєї дівчини і почав від неї добиватися зізнання у вічному коханні. Вона йому відповіла, мило посміхаючись, що не збирається пов'язувати своє юне життя ні з ким ще п'ять років. Після чого він став на підвіконня і стрибнув униз. Потім була страшна драматична сцена: вона в істериці біжить до вікна. А цей із дозволу сказати закоханий терорист завчасно оглянув місце стрибка, щоб не вбитись. Вмирати не входило до його планів. Він тримався однією рукою за газову трубу, а іншою за карниз. Вона коли його побачила живим і неушкодженим, одразу ж поклялася у вічному коханні. Через місяць він покинув її. А ще за місяць цю дівчину, ледве живу, привела до нас на прийом мама. Діагноз – синдром суїциду.
Отже, коли ви бачите об'єкт, який вам подобається, і кажіть, що не можете без нього жити, це правда. Правда в наступному: ви не можете жити без цієї людини, тому що вона породжує у вас хімічні реакції. Бачачи, чуючи, відчуваючи його, ви хвилюєте свою кров гормонами пристрасті, які перетворюються на наркотик. Фізичний організм так само не може жити без нього, як ви без об'єкта свого бажання. Хоча собі пояснюєте це “вірністю та відданістю”. Скільки гордості у вашому голосі, коли ви розповідаєте про те, що любите лише одну людину, що вірні тільки їй і це ваше життєве кредо. І все б нічого, якби ви не вимагали за це платню від своїх обожнюваних об'єктів. А плата, як правило, чимала – життя людини. Він обіцяв належати вам і лише вам, тому що ви не можете жити без нього. І куди подінеться ваше “кохання”, коли ви дізнаєтеся, що він посмів покохати іншу жінку, наприклад? “Від любові до ненависті – один крок” – люди і не приховують брехливість своїх стосунків, вони всіляко виправдовують її.
Помста моя, чи ти наснилася мені?
КОЛИ між “вічною любов'ю” і “страшною ненавистю” немає відстані, це говорить тільки про одне – ніякого кохання не було. Був легкий дотик швидкоплинної близькості, довгоочікуваного розуміння та сексуального обожнювання, але лише дотик. Тому що життя двох людей обов'язково будується на первісному придушенні слабкого сильним, а отже, всі сили йдуть на боротьбу влади. А якщо вас під себе, вибачте, підім'яли, то ви цього вибачити не зможете, як би добре ви не ставилися до коханого.
Реакція переможеної людини, яка причаїла образу, може породити лише помсту. Спочатку його закоханість малювала перед ним повітряні замки щастя. Але на цьому шляху зустрілися серйозні випробування для духу сучасної людини: ревнощі та страх. І закоханість, яка могла б привести до кохання, різко змінилася образою та розчаруванням, а потім перетворилася на битву за зганьблену честь та розбите серце. Ось чому скривджена людина не здатна на кохання. Він – невловимий месник. Спочатку він “ненароком” проллє на ваші улюблені штани жирний бульйон, або “забуде” завести будильник, щоб ви запізнилися на роботу, або “випадково” витратить всі сімейні гроші на якусь нісенітницю. Потім відкрито почне лякати вас розлученням чи хворобами. І під завісу навіть може вбити себе. І все з однією єдиною метою – довести вам, що ви все-таки слабші і програли битву. Не вийшло через кохання захопити лідерство, тоді він через погрози та почуття провини керуватиме вами. Механізм прощення йому недоступний, тому що всі твердять одне: нікому не можна дозволяти принижувати та ображати власну гідність. І ось скривджені люди (а це, як правило, колишнє подружжя чи сексуальні партнери) будують та виношують плани помсти. Вони крутять їх у голові і тому починають хворіти.
Ось курйозний випадок із практики нашого центру. На прийом прийшов чоловік середнього віку і поскаржився на сильний головний біль. Ми почали дивитися інформацію та “побачили” в області голови образ великої нікельованої каструлі. Зазвичай ми називаємо людям самі образи, а відразу розшифровуємо їх значення. І, залежно від цього, формулюємо причину. Але тут інформація була настільки стійкою і конкретною, що наш фахівець запитав його: “Ви тільки не дивуйтеся, але до ваших головних болів стосується цілком певна річ. Це каструля”. Далі він описав її вигляд. “Звичайно, каструля! – Зрадів чоловік. – Я коли додому п'яний приходив, то дружина, дочекавшись, поки я засну, брала туфлю і била мене каблуком по голові. Щоб захиститися і спати спокійно, я вирішив каструлю на голову одягати”.
Це вражає! Що може змусити двох людей, які ненавидять одне одного, жити разом? Тільки почуття, яке солодше за будь-яку ненависть, – спрага помсти.
Ліки всередині нас
КОЛИ Михайло Лежепеков (завдяки практиці) відкрив залежність фізичних проблем від накопичених у душі емоцій, він створив свій спосіб лікування, який має аналогів. Якщо подумки реалізовувати всі агресивні почуття та емоції, то хвороби відпускають людину, зникають нав'язливі ідеї, проходять неврози та депресії. Якось на одному зі своїх прийомів Михайло Михайлович запропонував уже немолодій жінці, яка страждає на невиліковне захворювання, для вирішення проблеми помститися її колишнім коханцям. Якби ви бачили, як вона образилася: «Та що ви? Відразу хочеться виправдатися та захистити себе. Це зрозуміло. Погано інше – людям взагалі невідомо, що нереалізовані емоції обов'язково призводять до захворювань душі та тіла. Я про це дізналася лише у 27 років, коли вже отримала свою порцію нещасного кохання, а разом із нею і букет захворювань. Якби з дитинства нам, окрім казок, відкривали ще й правду про життя, навчаючи виходу з особистих проблем, то ми жили б зовсім по-іншому і зовсім з іншими людьми.
Отже, уявна реалізація помсти – реальний шанс зцілитися від хвороб. Так як у вас немає практики в подібних заняттях, то є ще один спосіб не опинитися в пастці помсти. Треба свідомо робити паузи. Образилися на об'єкт своєї пристрасті – спробуйте зробити глибокий вдих і зізнатися собі: “Так, зараз почну мститися. Знаю, що закрутяться думки про це. Для вас образа та помста – суцільна чорна смуга, де немає прогалин. Тому чим частіше ви робитимете паузи, тим протяжнішими вони будуть у часі.
А далі треба подати всілякі варіанти помсти і до повного емоційного задоволення подумки реалізовувати свої бійцівські якості у боротьбі за справедливість. Краще це зробити таким чином, ніж реально завдати шкоди іншій людині чи самій собі. У житті, ображаючись, ви тільки накопичуєте в собі якісь агресивні образи і починаєте сприймати навколишній світ через призму помсти, що призводить до хвороб та конфліктів.
Ознака справжнього кохання
Окинувши поглядом похмуру картину людських відносин, ви запитаєте: “Що ж нам тепер робити? Чим замінити закоханість і помста, якщо вони такі небезпечні?” Почасти відповідь ви знаєте і навіть використовуєте у своєму особистому досвіді. Наприклад, кидаєте тих, з ким уже втомилися з'ясовувати стосунки, сподіваючись, що наступний партнер виявиться більш чуйним, уважним і любитиме вас так, як ніхто в житті. Але це – лише біг по колу. І чим частіше ви будете здійснювати заміну гравця, тим швидше опинитеся у безвихідному становищі, тому що час завжди проти вас. І до старості раптом з'ясується, що ви – глибоко самотня людина, без любові, без підтримки та без надії на духовну близькість із будь-ким.
І поки це не відбулося, потрібно зрозуміти головну різницю між любов'ю, про яку люди знають, і тією Любов'ю, про яку всі мріють і читають у казках, але мало хто торкається її в житті. Фізично вона залишилася в недовгих миттєвості оргазму, коли сприйняття світу стає цілісним і всеосяжним, коли немає нічого негарного, поганого, неправильного, немає більше бажань, а існує тільки повне розчинення в дорозі. Саме відсутність думок і бажань щось оцінювати давні мудреці вважали єдино здоровим станом людини. Щоб це відчуття любові могло бути довгим і тривалим, необхідно вчитися змінювати логіку людських відносин.