Чому об’ємні домашки тиснуть на учнів: європейський погляд

Основні тези

• На відміну від України, в Європі законодавчо регулюють тривалість виконання домашніх завдань з метою запобігання перевтомі учнів.
• В Україні школярі приділяють домашній роботі до чотирьох годин щоденно, що несприятливо позначається на навчальному процесі та може призводити до згасання зацікавленості.

Домашні завдання втомлюють / Фото Magnific

У деяких державах Європи час, відведений на домашні завдання, лімітується законодавчо, аби запобігти перенавантаженню дітей. Натомість, в Україні учні шкіл досить часто витрачають на навчання після занять декілька годин щодня.

Домашні завдання і надалі є значущою складовою навчального процесу, проте все більше педагогів і батьків порушують питання щодо їхнього обсягу та результативності. Очільниця громадської організації “Батьки SOS” Альона Парфьонова у статті для видання “Нова українська школа” відмічає, що в Європі все частіше акцентують увагу не на кількості завдань, а на їхній якості та цінності для дитини.

Яким чином в Європі обмежують домашні завдання?

У Бельгії для учнів початкової ланки освіти існують законодавчо встановлені обмеження стосовно часу на виконання домашньої праці. Зокрема, школярі 1 – 2 класів повинні витрачати на неї до 15 хвилин на добу, у 3 – 4 класах – не більше 20 хвилин, а у 5 – 6 класах – до 30 хвилин.

Незалежно від формату, навчання може бути захопливим та дієвим. Це щодня підтверджує перша дистанційна школа в Україні “Оптіма”, якій довіряють 13 000 сімей. Отримайте демодоступ, щоб і ваші діти спробували освіту майбутнього вже зараз.

Не сподівайтеся на випадковість у стрічці Додайте 24 Канал до обраних в Google Додати

Такі норми запровадили з метою зменшення перевантаження дітей та зміни підходу до навчання – від принципу “більше завдань” до “ефективнішого засвоєння матеріалу”.

Для зіставлення, підлітки у Великій Британії в середньому витрачають на домашню роботу приблизно 4,9 години на тиждень. У той же час, українські школярі досить часто мають значно більше навантаження.

Чому в Україні говорять про перевантаження?

Зі слів Парфьонової, в Україні на виконання завдань з декількох дисциплін може йти до чотирьох годин щоденно. На її погляд, коли дитина отримує велику кількість величезних за обсягом завдань, це вже несприятливо позначається на самому процесі навчання.

Коли дитина має завдання з п’яти предметів по 30 – 40 хвилин кожне, то мова вже йде не про засвоєння матеріалу, а про виживання,
– підкреслює Парфьонова.

Вона також загострює увагу на явищі, яке називає “педагогічним шовінізмом”. Мається на увазі ситуація, коли кожен учитель задає великий обсяг роботи, не беручи до уваги загального навантаження школяра.

Який вплив домашні завдання мають на дітей?

Згідно з твердженнями Альони Парфьонової, надмірна кількість домашньої роботи може ставати однією з причин списування та втрати інтересу до навчання.

Опитування ГО “Батьки SOS”, проведене у квітні 2026 року серед 708 респондентів, продемонструвало, що 71,6% батьків пов’язують великі домашні завдання з нечесною поведінкою учнів.

Дослідження Eurydice також засвідчують: результативність домашньої роботи визначається не її обсягом, а якістю та відповідністю віку дитини. Короткі завдання, котрі безпосередньо пов’язані з уроком, діють краще, ніж надмірне навантаження, що викликає стрес і поступово зменшує інтерес до навчання.

“А це треба було вчити?”: вчитель розповів “приколи” роботи з сучасним поколінням учнів

Зрештою, попри проблеми з перевантаженням школярів домашніми завданнями, діти нового покоління – самі собі господарі і часто самі себе “розвантажують”, виконуючи інші завдання, або взагалі ігноруючи їх.

• Вчитель англійської Віктор Демко розповів про труднощі роботи з учнями, котрі часто уточнюють навіть очевидні завдання.

• Користувачі мережі зазначили, що подібні ситуації вже траплялися раніше, проте зараз це супроводжується безперервною комунікацією і уточненнями через чати.