Фото: особистий архів
Виконавцю Євгену Літвінковичу 43 роки, він походить з Білорусі. У 2012 році він став фіналістом шоу “Україна має талант”, а в 2015-му – суперфіналістом “Х-Фактора”. Після завершення телепроєктів музикант вирішив залишитися жити та розвивати кар’єру в Україні. Але на вершині популярності він несподівано зник з поля зору публіки і досі майже не дає інтерв’ю. У 2020 році виконавець зробив виняток для Коротко про. І ось через шість років ми знову зв’язалися з Євгеном Літвінковичем, щоб довідатися, чим він займається зараз.
“Мене згадують як переможця, хоча я зайняв третє місце”
– Ваше творче життя почалося з «Україна має талант», а потім був «Х-Фактор». Що б ви сказали зараз собі тодішньому?
– Дуже приємно, що мене згадують як переможця, але насправді в «Україна має талант» у 2011 році я отримав третє місце, а в «Х-Факторі» у 2012-му – друге. Собі тодішньому я б сказав: не тривожся так сильно. У майбутньому буде стільки всього, що ти ще постарієш, але все владнається так, як буде найкраще для тебе. І ще вивчай українську та білоруську мови, це важливо.
– Як змінилось ваше існування після телешоу?
– Я по суті так і не повернувся додому. Спершу через контракт із СТБ, а нині через те, що підтримую Україну, і для таких білорусів, як я, дорога додому закрита. Нині я займаюся благодійністю, пишу пісні українською та рідною мовою і готую нову програму.
– Якими були перші роки після телепроєкту: гастролі, фан-клуби?
– Фан-клуби виникли ще під час перших випусків «Україна має талант». Для мене це було несподівано, наскільки люди щирі у своїх почуттях. Гастролі були непростими, але пам’ятними: безперервні переїзди, новий темп життя, увага публіки. Всі прагнули поговорити, сфотографуватися, щось презентувати. Здається, у мене було близько восьми турів Україною. З того часу змінилося дуже багато і всередині, і ззовні. Життя навчило інакше дивитися на людей, цінувати прості речі та відверто відповідати собі на питання: хто ти і куди рухаєшся.
Євген виступає для військових. Фото: особистий архів
Якщо брати участь у змаганні знову, то лише у “Євробаченні»
– Чи сумуєте за жвавим шоу-бізнесовим життям?
– Я навчився радіти життю щодня, особливо після обстрілів. Був етап, коли я зник з професії приблизно на п’ять років і не розумів, чи потрібні мої пісні. Але коли я зробив концерт у підвалі свого будинку для людей, які залишились, я відчув велику вдячність і зрозумів, що я на своєму місці.
– Ви зараз майже не ведете соцмережі. Чому?
– Я ніколи не любив виставляти особисте життя на загал. А під час війни це взагалі виглядає недоречно. Окрім того я пережив втрату – помер мій кіт Марсік, і це дуже мене засмутило. Плюс близькі переживають за мене через мою позицію. Але зараз я працюю над новою піснею і, думаю, скоро знову з’явлюся онлайн. Зараз я сконцентрований на новій музиці, пишу пісні та готую програму, з якою планую виступати. Останній реліз був три роки тому, але нова пісня вже в процесі створення. Просто цей період був непростим, і мені потрібен був час, щоб повернутися до творчості з новими сенсами. Музика – це основне. Це спосіб передавати любов і енергію. І я переконаний, що це те, що неможливо замінити нічим, і навіть штучним інтелектом.
– Якби вас зараз запросили на талант-шоу, чи погодилися б?
– Я йшов на шоу, щоб отримати оцінку від фахівців, і отримав навіть більше, ніж сподівався. Тому якщо й брати участь у змаганні знову, то, напевно, лише на «Євробаченні». І то після перемоги (сміється).
Через війну коханій довелося виїхати за кордон – там їй безпечніше
– Чи змінилося ваше коло знайомств?
– Так, цілком. Я з іншої країни, тому життя саме змінило коло друзів і знайомих. До того ж я не з тих, хто швидко впускає людей у своє життя, мені достатньо небагатьох, але надійних. Ну і ще у мене є двоє котів, яких я підібрав, і мені з ними чудово. Я вже довгий час у відносинах. Моя кохана з Херсона. Через війну її родина виїхала за кордон, і їй також довелося виїхати – там їй безпечніше. Це складна історія, але дуже важлива для мене.
Компанію музиканту наразі складають двоє котів. Фото: особистий архів
– Ваша кохана займається організацією івентів. Ви допомагаєте їй?
– Коли є можливість, звісно, підтримую. Ми команда навіть на відстані.
– Що робить вас щасливим зараз?
– Світ нині переживає перезавантаження, і я разом з ним. Мене підтримує віра у перемогу, у майбутнє. Мене робить щасливим можливість співати для людей і бачити, як змінюється їх настрій. І, безумовно, мої пухнасті друзі.
Євген Літвінкович з коханою. Фото: особистий архів