Шкільна реєстрація дітей з особливими потребами: права батьків та захист від відмов.

Основні тези

  • Мами й тата дітей з особливими потребами в освіті нерідко наштовхуються на відмови при оформленні дітей до навчальних закладів, хоча законодавчі акти забезпечують право на інтегроване навчання.
  • Що необхідно знати сім’ям – у статті.

Право на інклюзивне навчання / Pixabay

Щороку в період запису до навчальних закладів батьки діток з особливими освітніми потребами під час подання паперів можуть зіткнутися з прихованою відмовою щодо зарахування. Їм повідомляють, що в освітній установі відсутній інклюзивний клас або потрібне схвалення від управління освітою.

Або навіть пропонують пошукати інший навчальний заклад. Про це 24 Каналу повідомила експертка в питаннях інклюзивної та спеціальної освіти Координаційного центру з розвитку родинного виховання та піклування про дітей, кандидатка філософських наук Катерина Павленко.

З якими труднощами зустрічаються батьки?

Експертка зазначає, що подібні відмови йдуть врозріз із законодавством. І багато сімей дізнаються про свої права пізніше. Тому розповіла, що варто знати батькам перед тим, як подавати документи.

Для чого потрібен інклюзивно-ресурсний центр?

ІРЦ нерідко розглядають як інституцію, що “дає або не дає згоду” на інклюзію. Насправді його головна місія – всебічна оцінка прогресу дитини та допомога у визначенні того, яка підтримка необхідна дитині в навчанні. На підставі цього оцінювання формується висновок ІРЦ. Саме він стає базисом для подальшої діяльності школи – зокрема для створення індивідуальної програми розвитку.

Важливо також враховувати: висновок ІРЦ не має терміну придатності, якщо в ньому не вказана дата повторної оцінки. А вона здійснюється лише в окремих випадках – наприклад, коли дитина переходить з дитячого садка до школи, змінює тип освітнього закладу або щабель освіти (наприклад, при переході з початкової школи в середню) або коли група підтримки помічає, що освітні потреби дитини змінилися тощо,
– говорить Павленко.

Чи потрібно запитувати “дозвіл” на інклюзивний клас?

Одним із найпоширеніших міфів є те, що інклюзивний клас створюється лише “за ухвалою школи” або “якщо дасть добро управління освіти”. Однак законодавство стверджує інше, пояснює експертка. Якщо батьки дитини з особливими освітніми потребами подають до школи заяву та додають висновок інклюзивно-ресурсного центру, навчальний заклад зобов’язаний організувати інтегроване навчання. Також варто зареєструвати відповідну заяву в школі або відіслати її офіційним шляхом. Тобто інклюзивний клас – це не “послуга за наявності можливості”, а гарантоване право дитини.

Після подання заяви школа утворює інклюзивний клас, формує команду психолого-педагогічного супроводу та повідомляє про це засновника або орган управління освітою.

Якщо ж сім’я стикається з відмовою або зволіканням у прийнятті рішення, слід звернутися до місцевого органу управління освітою. Найчастіше проблему вирішують саме на цьому рівні, оскільки законодавство ясно визначає право дитини навчатися в загальноосвітній школі за місцем проживання,
– повідомила фахівчиня.

Важливо! В Україні впроваджується програма “Безпечна школа”. Чітко визначаються правила перебування на території та в будівлях шкіл, встановлюються огорожі, технічні засоби для негайного виклику поліції тощо.

Хто має право навчатися в інклюзивному класі?

Ще одне поширене хибне уявлення – думка, що інклюзивне навчання призначене тільки для дітей з інвалідністю.

Насправді право на інклюзію має набагато більше коло дітей. Так, це можуть бути учні з вадами зору, слуху, мовлення або опорно-рухового апарату, з інтелектуальними вадами чи розладами аутичного спектра тощо,
– зазначає Павленко.

І додає: але підтримка в навчанні може знадобитися і в менш очевидних ситуаціях. Наприклад, коли дитині важко читати або писати, вона плутає букви, повільно засвоює математику або швидко втомлюється від навчального навантаження тощо.

Іноді труднощі виникають і через життєві обставини, особливо актуальні зараз у період війни – тривалий стрес, переїзд, втрата звичного оточення або інші фактори, що впливають на здатність дитини вчитися,
– конкретизує експертка.

У таких випадках, за її словами, система інклюзивної освіти має допомогти школі підібрати для дитини той формат підтримки, який дійсно буде ефективним.

Чи необхідний для створення інклюзивного класу асистент дитини?

Батькам важливо розуміти: асистент вчителя та асистент дитини – це різні функції. Асистент вчителя є співробітником школи та допомагає організовувати навчальний процес у класі. У свою чергу, асистент дитини – це окрема соціальна послуга, що має назву “супровід під час інклюзивного навчання”.

Тому наявність асистента дитини не є обов’язковою умовою для створення інклюзивного класу або зарахування дитини до школи. Освітній заклад не може відмовити в зарахуванні лише через те, що такого спеціаліста наразі немає,
– наголошує фахівчиня.

Якщо ж у висновку інклюзивно-ресурсного центру вказано, що дитина потребує супроводу під час навчання, батькам необхідно звернутися до органу соціального захисту у своїй громаді, Центру надання соціальних послуг чи до ЦНАПу, або ж через електронний кабінет соціального порталу Мінсоцполітики та разом із висновком ІРЦ подати відповідну заяву про потребу в отриманні цієї послуги.

Як оцінюються навчальні результати дітей з ООП?

Інколи батьків турбує, що інклюзивне навчання означає або занижені вимоги, або навпаки – оцінювання за тими самими параметрами, що й для решти учнів класу.

Насправді ж оцінка навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами відбувається з урахуванням індивідуальної програми розвитку. Тобто важливим є не тільки обсяг засвоєного матеріалу, а й прогрес у розвитку дитини,
– стверджує експертка.

І додає: інклюзивне навчання – це не про “особливу школу” для “особливих дітей”. А про те, щоб школа могла помітити, коли учневі потрібна інша швидкість навчання, додаткова допомога або інший підхід до матеріалу – і своєчасно відреагувати.

Чи можуть батьки впливати на освітню програму дитини?

Батьки також повинні знати, що вони є рівноправними учасниками освітнього процесу та команди психолого-педагогічного супроводу.

Це означає, що вони беруть участь у створенні індивідуальної програми розвитку – документа, який визначає освітній маршрут, необхідні послуги та підтримку для дитини,
– пояснила Павленко.

ІПР розробляється протягом двох тижнів після початку навчання у школі на основі висновку інклюзивно-ресурсного центру. Документ підписується всіма членами групи супроводу, зокрема батьками, після чого його затверджує директор навчального закладу. Індивідуальна програма розвитку дитини є чинною лише за умови її підписання батьками.

У разі виникнення труднощів під час навчання або, навпаки, демонстрації значного прогресу дитиною програму можуть переглядати.

Читайте більше шкільних новин:

  • Контроль за прогулами занять учнями посилюється: у поліції розповіли, за що будуть карати батьків.
  • Штрафи за пропуск учнями занять: чи повинні батьки повідомляти причину відсутності дитини.
  • “Не бійтеся дітей – бійтеся батьків”: що радять вчителю перед першим досвідом класного керівництва.
No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *