Що подивитися перед кінопрем’єрою «Хранителі лісу 2»: найцікавіші фентезі-серії

Фото: кадр з фільму «Хранителі лісу 2»

19 березня на екрани України виходить сіквел знаменитої фентезійної франшизи «Хранителі лісу 2», де юний Караґ, що вчиться у особливій школі для дітей-метаморфів, разом з товаришами знову потрапляє у вир карколомних подій. Цього разу дітлахи, здатні перетворюватися на звірів, боронитимуть казковий ліс від руйнування. Стрічку знято за мотивами популярної книжкової саги письменниці Каті Брандіс – однієї з найбільш вдалих європейських фентезі-історій для молоді. 

А щоб скоротати час в очікуванні прем’єри,  пригадаємо, що можна переглянути подібного: найвідоміші фентезі-цикли, що створили улюблені вигадані світи й підкорили серця кіноманів по всьому світу. 

«Володар кілець» (2001–2003)

«Володар кілець» і досі є еталоном у кінематографі навіть через два десятиліття. 

Коли режисер Пітер Джексон анонсував, що екранізує знаменитий роман Дж. Р. Р. Толкіна, багато хто поставився до цього з сумнівом. Чи можливо втілити на великому екрані настільки об’ємну та складну оповідь, зберігши її суть та атмосферу?

Джексон не тільки впорався з цим викликом – він створив справжній тріумф.

Трилогія задала нові планки для фентезі в кіно. Йдеться не тільки про технологічні інновації чи візуальний розмах, але й про емоційний резонанс. Оповіді про ельфів і орків більше не сприймалися як щось несерйозне або виключно мультиплікаційне. Фентезі перестало асоціюватися виключно з легендами про короля Артура та магією чарівника Мерліна.

Джексон продемонстрував, що фентезі може бути глибоким мистецтвом – із філософськими ідеями, масштабними візуальними ефектами, значними бюджетами, талановитими акторами та багатомільйонними касовими зборами.

Разом з тим слід пам’ятати: Джексон не вигадав цю історію – він майстерно переніс на екран епічний роман Толкіна, додавши своє режисерське бачення. Результат вражає: 17 нагород «Оскар» із 30 номінацій. Останній фільм, «Володар кілець: Повернення короля», отримав всі 11 номінацій, у яких був представлений, встановивши рекорд за кількістю «Оскарів», отриманих одним фільмом. 

«Хроніки Нарнії» (2005–2010) 

Письменники Клайв Стейплз Льюїс (автор «Хронік Нарнії») та Дж. Р. Р. Толкін (творець всесвіту «Володаря кілець») були близькими товаришами: вони викладали в Оксфордському університеті, разом ходили в паб і мали спільний інтерес до християнської філософії. Незважаючи на взаємну повагу, їхні фантастичні світи відрізнялися: епічне Середзем’я Толкіна існує у далекій міфічній реальності, в той час як Нарнія Льюїса майже «поруч» з нашим світом – туди можна потрапити через звичайну шафу, як це трапляється у стрічці «Хроніки Нарнії: Лев, чаклунка та шафа». 

За сюжетом, четверо дітей із сім’ї Певенсі, евакуйовані з Лондона під час Другої світової війни, опиняються у чарівній країні Нарнія. Там вони знайомляться з казковими істотами – від фавна містера Тумнуса до мудрого лева Аслана – і стають частиною боротьби проти Білої Відьми, яка тримає країну у вічній зимі. Унікальність цієї історії в тому, що ключову роль відіграють не всемогутні чарівники, а хоробрість і моральний вибір самих дітей, хоча їм і допомагає Аслан – персонаж, якого часто розглядають як алегоричний християнський образ.

Саме поєднання міфології, пригод і моральної притчі зробило історії Льюїса особливими в жанрі фентезі. На відміну від масштабних епічних битв «Володаря кілець», події в Нарнії мають більш «людський» вимір, де важливими стають характер і рішення персонажів. Завдяки цьому світ Льюїса поєднує магію класичної казки з глибокими філософськими мотивами – і саме це допомогло оповідям про Нарнію стати однією з найвідоміших фентезі-франшиз у світі.

Серіал «Відьмак» (2019 – 2026, цьогоріч вийде останній, 5 сезон) 

Серіал починається у багнюці. Ґеральт з Рівії – відьмак, якого в початкових сезонах зіграв Генрі Кавілл, виринає з болота й вступає у бій із багаторуким монстром. Його затягують під воду, ледь не топлять, підкидають у повітрі й майже пронизують, але він все одно тримається й врешті-решт перемагає, витягуючи з трясовини закривавлену тушу чудовиська. 

Для тих, хто не обізнаний з романами Анджея Сапковські або слов’янським фольклором, на якому вони засновані, цей світ може здатися незрозумілим. Персонаж Сапковського – Ґеральт з Рівії, відьмак, професійний вбивця чудовиськ, який працює як на королів, так і на селян. Він мутант, що п’є магічні зілля й часто сам сприймається як потвора. Ґеральт приходить у місто, вирішує проблему і йде далі – наче середньовічний бродячий герой. 

Тут є ельфи, гноми й часом чаклуни, але на цьому подібність до класичного фентезі майже завершується. Світ «Відьмака» похмурий і морально двозначний: тут відкрито демонструють насильство, а теми історії зачіпають інцест, вбивство дітей та етнічні чистки. І в четвертому сезоні, де Ґеральта грає вже Ліам Гемсворт – це показано дуже виразно.

«Фантастичні звірі» (2016–2022) 

Цикл фільмів, знятий режисером Девідом Єйтсом, який є спін-офом і приквелом до книжкової та кінофраншизи «Гаррі Поттер». Після кіносерії 2001–2011 років, що безпосередньо екранізувала книги про Гаррі Поттера, «Фантастичні звірі» стали другою кінофраншизою у спільному медіавсесвіті «Чарівного світу Джоан Роулінг». 

Події розгортаються у Нью-Йорку 1926 року – світі, де поряд із гучними автомобілями діють темні сили, що залишають після себе спустошення. І хоча це лише початок нової історії, обраний історичний період натякає на наближення великої світової катастрофи. 

Тут Роулінг вперше самостійно написала сценарій, а продюсером став Стів Кловз, автор сценаріїв більшості фільмів «Поттеріани». Тому глядачі можуть помітити ті ж самі темні тони, швидкий ритм і поєднання магії з тривожними передчуттями. 

Сценарій заснований на невеликій книзі-бестіарії «Фантастичні звірі і де їх шукати», яку Роулінг видала у 2001 році як вигаданий підручник із Гоґвортсу. У ній описані різноманітні магічні істоти – від крилатих доксі до антиподського опаловоокого дракона.

Головний герой Ньют Скамандер подорожує світом, збираючи й оберігаючи рідкісних створінь. Серед них – істота, схожа на гігантського орла з рисами фенікса, а також фіолетова змія з крилами, яка нагадує павича. 

Магічні істоти – безсумнівно одна з головних принад цієї кіносерії. Вони виглядають яскраво й дивовижно, ніби створіння зі сторінок середньовічних ілюстрованих манускриптів. 

«Гобіт» (2012–2014) 

Кінотрилогія режисера Пітера Джексона є вільною екранізацією роману Дж. Р. Р. Толкіна «Гобіт, або Туди і звідти».

Феномен екранізацій творів Толкіна, як підкреслюють кінокритики, полягає не лише в самому письменнику, а в комбінації його світу з режисерським поглядом Пітера Джексона: разом вони працюють надзвичайно злагоджено. Це ніби нова мистецька форма, що виникла з їхнього поєднання. 

Сюжет тут розгортається швидко, не затягується і завжди зберігає легкий, позитивний тон. Знаменитий світ Середзем’я доводить, що може бути потужним джерелом розваги. 

Історія розповідає про пригоди гобіта Більбо Беггінса, який разом із чарівником Ґендальфом і групою гномів вирушає у небезпечну подорож до Самотньої Гори. Їхня ціль – повернути королівство гномів Еребор і його скарби, захоплені драконом Смоґом. По дорозі герої зустрічаються з орками, ельфами, магічними істотами та різними випробуваннями, а сам Більбо поступово відкриває в собі відвагу і знаходить чарівний перстень, що згодом зіграє важливу роль у подіях «Володаря кілець».