Виконавиця ролі Мавки Аріна Бочарова: Епізоди в озері знімали вночі, при температурі води +10

Фото: пресслужба компанії FILM.UA
Вже зовсім скоро – 1 березня – на екранах кінотеатрів з’явиться романтичний кінофільм-фентезі “Мавка. Справжній міф”, який ми всі з нетерпінням чекаємо.
Після приголомшливого успіху анімаційного фільму “Мавка. Лісова пісня” стало зрозуміло, що дана оповідь надзвичайно подобається юнацтву, тому кіностудія FILM.UA вирішила розширити світ Мавки. Таким чином з’явилася ідея створити повнометражний фільм, де класичний сюжет буде викладено сучасною мовою.
А саме, фабула кінокартини не повторює «Лісову пісню» Лесі Українки – це абсолютно інша легенда, яку придумав сценарист Ярослав Вайцешик (“Сторожова застава”, “Конотопська відьма”). Але незмінним в історії залишилося те, що загадкова лісова німфа Мавка закохається в людину, звичайного хлопця, а до цього додаються таємниці, заздрощі та різноманітні пристрасті людські та потойбічні.
Він – студент-біолог Лук’ян (Іван Довженко), який опинився у лісі з іншими студентами в рамках наукової експедиції. Вона – потопельниця, котра мала б бути холодною та нещадною, але один випадок змусив її зрадити свою натуру. Ці двоє зустрінуться, відчують симпатію один до одного і згодом разом боротимуться за своє благополуччя. Роль Мавки у кінофільмі виконує 20-річна акторка Львівського театру ім. Л. Курбаса Аріна Бочарова. Для неї це дебют у великому кіно, до того ж, вона була наймолодшою акторкою на знімальному майданчику.
Репортерка Коротко про поговорила з Аріною в заключний знімальний день стрічки “Мавка. Справжній міф”.


Для більшості акторів ролі у фільмі “Мавка. Справжній міф” є дебютом в кіно. Фото: пресслужба компанії FILM.UA
Після третьої спроби запідозрила, що мене таки затвердять
– Аріно, Мавка – це ваша перша значна роль?
– У кіно в мене досвід був, але так, це перша провідна роль у моєму дебютному повнометражному фільмі.
– Я вас з цим вітаю і хочу спитати, які враження від знімального процесу?
– У мене дуже багато почуттів. Навіть можу сказати, що я емоційно збуджена, адже в голові безліч думок, купа відчуттів та аналізу відіграних сцен. І я постійно думаю лише про це. Ну, справді про щось інше мені і не хочеться думати, оскільки я щиро щаслива, що в мене така чудова команда. А це, мабуть, найпрекрасніше в акторській діяльності, тому мені поталанило. І це я кажу взагалі про всі складові – і про своїх колег акторів, і про знімальну групу. У кінострічці “Мавка” всі були суперкласні.
– Розкажіть, як ви потрапили в цей проєкт. У вас був важкий відбір?
– У мене відбір відбувався у три етапи. І першим етапом були реальні проби, які ми проводили разом з Іваном Довженком. А ми з ним добре знайомі в житті, навіть можна сказати, що ми – приятелі. Тому я була дуже рада, що саме він став моїм партнером. Після тих перших проб я ніякого результату для себе не чекала. Та і взагалі я всіма думками була в навчанні, тому для себе після відбору вирішила: спробувала і добре – для досвіду, а далі як буде.
А потім були другі проби, після яких я вже почала трохи думати, що не все так просто. Ну а після третьої спроби ми разом з Іваном вийшли геть приголомшені – бо почали здогадуватися про щось для себе позитивне. Не знаю, як Іван, але я почала уявляти, що мене візьмуть на головну роль. І все думала: боже, якщо це трапиться, якщо я виконаю роль Мавки… І це сталося (усміхається).
– Ні, ну ви повинні вірити в себе.
– Я вірю. Я завжди знала, що в моєму житті буде все гаразд, просто не думала, що головна роль випаде так швидко.
– А звідки ви це знали?
– Не знаю, просто я в себе вірю і вважаю, що в акторстві на мене чекає цікавий шлях. І мене в цій вірі підтримують мої близькі друзі та рідні люди, тому коли я на проби “Мавки” йшла, мене ніхто не зупиняв, усі говорили – іди і доведи їм, що ти найкраща. І власне з цією підтримкою я відчуваю свою цінність і віру в себе.


З виконавцем ролі Лук’яна – Іваном Довженком – Аріна дружить давно. Фото: пресслужба компанії FILM.UA
Емоційні епізоди виявились найтяжчими
– Ви дивились мультиплікаційний фільм “Мавка. Лісова пісня”, можливо, якось себе співвідносили з цією героїнею?
– Мультфільм я бачила, але Мавка в анімації абсолютно інша. Ні, правда, адже є взагалі Мавка в “Лісовій пісні” – вона дуже глибока та чутлива, але в ній немає чогось такого, що є в моїй Мавці. А в моїй Мавці, у стрічці, немає чогось такого, що є в мультиплікаційній Мавці. При цьому нас всіх щось єднає. Моя Мавка має свою унікальну історію, і вона надзвичайно глибока та трагічна. І вона з цим намагається жити і ставить багато запитань. А Мавка у мультику в мене асоціюється з дитинством, з чимось дуже світлим.
– А ваша Мавка з чим у вас асоціюється?
– Асоціюється зі спектром різноманітних відчуттів, тому що Мавка з Лук’яном одна, з русалками – зовсім інша. Вона – істота з дуже тонкою душевною організацією, яка відчайдушно бореться за право жити та кохати. І для мене весь час було цікаво аналізувати цю внутрішню боротьбу моєї героїні та розуміти, звідки в ній стільки енергії, щоб боротися за право просто відчувати.
– А що для вас було найважчим у цій ролі?
– Емоційні епізоди – тому що це мій перший досвід. Я дуже переживала перед такими епізодами, де мали бути справжні сльози та переживання. Я можу та вмію все це робити, просто мені інколи було важко розслабитися. Але зважте на те, що це ж перші мої серйозні зйомки. Я перші дні на майданчику дуже хвилювалася, а потім вже збагнула, що все гаразд, що мене команда підтримує. І далі я вже налаштовувалася спокійно, легко та швидко.
Але я б сказала, що фізично найскладнішими були епізоди на озері, де ми знімалися вночі, коли температура води становила лише +10 °С. Ну і, звісно, я від переохолодження захворіла. Але ці сцени на озері настільки гарні та живі, що точно варті моїх трьох днів лікування.


Купання в холодному озері закінчилось для акторки застудою. Фото: пресслужба компанії FILM.UA
– Що вам цікавіше грати в кіно – героїнь, схожих на себе, чи зовсім протилежних?
– Цікавіше, звичайно, грати протилежних персонажів. У мене ще не було такого досвіду, щоб я грала когось, хто взагалі не був би мною, але я мрію щось таке зіграти. Я навіть Каті Царик (режисерка кінострічки “Мавка. Справжній міф”. – Авт.) сказала, що моя мрія – це зіграти абсолютно некрасиву якусь огидну особистість. Тому що в мене такого ще не було, хіба що в театрі одна така роль була на іспиті. А тут я Мавку роблю більше своєю. Ну, ми більше схожі, ніж не схожі з нею.
– Ви сказали, що давно знайомі з Іваном Довженком, а я навіть знаю, що ви подруга його дівчини. Тобто ви друзі з однієї компанії, тому хочу спитати: як вам вдавалося грати кохання? Чи вас навчають цьому в інституті?
– Справді так. Грати і відчувати кохання – це можна спокійно розділити. Ми, коли граємо кохання, то не те, що обманюємо чи прикидаємося, ми просто використовуємо інструменти, які ми отримали протягом навчання. Нас дійсно навчали, як зіграти сцену, де ти нібито любиш людину. І це легко. Реально найлегше, що було на цих зйомках, – це партнерство з Ванею. Тому що я його відчуваю, мені з ним затишно. І мені здається, що наша лінія побудована так, як має бути.


“Найлегше, що було на цих зйомках, – це партнерство з Ванею”, – каже Аріна. Фото: пресслужба компанії FILM.UA
Стати знаменитістю ще не готова
– Всі розуміють, що як тільки кінофільм “Мавка” вийде в прокат, ви станете зіркою. Ви до цього готові?
– Ви ж розумієте, що ні. Я не думаю, наскільки відомим буде цей фільм чи що мені з цього буде. Я поки що думаю, і я впевнена в цьому, що прийду в кінотеатр і дивитимуся лише на свою гру, помічатиму всі свої огріхи і всі свої успіхи, тобто ті речі, які я зробила правильно як акторка. Але що буде потім, покаже лише час. І просто я зараз повністю в процесі, і мені комфортно від думки про те, що це все створюється в любові. І мені вже цього достатньо.
– Я спостерігала за вами на знімальному майданчику, ви така зосереджена. Ви завжди така?
– Так. Тобто бували випадки, коли я була зовсім розгублена і навіть трохи поплакала. Це все тому, що якось я була незібрана, якась така розгалужена. Але переважно я дуже зосереджена та відповідальна.
– А що вас може вибити з колії?
– Звичайна перевтома. Ну от я відчула в якусь зміну, що дуже сильно втомилася, але мені вистачило двох вихідних, щоб усе знову пішло як по маслу, як раніше.
– Я знаю, що ви студентка Львівського національного університету ім. Івана Франка, але мені цікаво, хто вас навчає акторській майстерності?
– Я зараз навчаюся у Львові і граю в Театрі Курбаса. Мій наставник – це актор цього театру Андрій Водичев. Але для мене він майстер не лише в царині акторської майстерності, тому що як людина він вчить мене багатьом людським речам. І я йому більш за все вдячна в своєму кар’єрному шляху, тому що він мене багато чому навчив. І Андрій Володимирович був радий, що я буду зніматися, тому що деякі наставники забороняють своїм учням зніматися в кіно. Кажуть, що “знімання у вашому житті зʼявляться лише після випуску, коли ви хоч щось будете мати з точки зору професії”. А мій майстер завжди підтримував мене в зйомках і говорив, що мій шлях – це мій шлях, тому я маю робити те, що хочу, що моє серце відчуває.
– Я знаю, що на старті акторської кар’єри важливо зустріти людей, які тебе підтримають і навчать професії. А от під час знімання кінострічки “Мавка” хто вам найбільше допомагав знаходити ідеальний варіант?
– Катя (Царик. – Авт.) мене дуже підтримувала. Насамперед, вона мені давала чіткі завдання. Одного разу я не могла швидко знайти стан, який мала зіграти, а це мало бути сильне розчарування, біль, зрада та несправедливість. І Катя помітила мою проблему, відвела мене в бік, і ми трішки попрацювали – нам вистачило однієї хвилини, щоб вона мені накидала різних образів, і я зрозуміла, що і як грати.
Ну от, наприклад, для однієї зі сцен вона мені дала образ, наче в мене всередині пече дуже сильно, цей вогонь розпалюється все сильніше, і мені від того дуже боляче. І від цього відчуття, від тіла, я вже вийшла на емоції.
Катя все всім дуже чуттєво пояснювала, тому ми всі одразу починали співпереживати і завжди вірили тому, що вона каже. І я от зараз розумію, що успіх фільму якраз в тому, як режисер бачить і відчуває історію. А Катя на 100% цю історію відчула.

