Фундаментальне забезпечення за підсумками атестування стає незмінним компонентом державної допомоги науці. Новітня схема фінансування наукового сектору: перехід до безперервної підтримки, залежно від атестаційної категорії, обсягів інституції та результативності її діяльності. Міністерство освіти та науки надало пояснення стосовно нової моделі забезпечення фінансами.
Основне фінансування за результатами атестації перетворюється на постійний елемент державної підтримки науки. Воно може бути використане для збільшення розміру оплати праці наукових співробітників, оновлення наукової інфраструктури, прогресу установ, а також сприяння ініціативним науковим дослідженням.
Як фінансувалась наука до цього
У минулі роки система фінансування науки в Україні ґрунтувалася на початкових способах підтримки діяльності наукових інституцій. Обсяги фінансування встановлювалися за чисельністю штатів та площ і майже не брали до уваги різницю в продуктивності наукової праці, масштабах діяльності чи потенціалі розвитку окремих організацій.
За таких обставин можливості для перспективного планування, модернізації інфраструктури та започаткування нових дослідницьких проєктів у великій мірі залежали лише від додаткових джерел фінансування, зокрема конкурсних програм і грантів.
Чому було модернізовано роль атестації
З огляду на необхідність підсилити взаємозв’язок між наслідками наукової діяльності та державною допомогою, уряд переглянув підхід до застосування результатів державної атестації. З цього часу саме вони стали підґрунтям для прийняття рішень стосовно обсягів і структури основного фінансування.
Удосконалений підхід надав можливість:
- систематично враховувати наслідки наукової діяльності інституцій;
- оцінювати їхню здатність розвиватися;
- застосовувати формульний спосіб до фінансування відповідно до наслідків роботи.
Кожен структурний підрозділ, який брав участь у державній атестації, отримає власну частину базового фінансування у вигляді надбавки для кожного працівника. Частка визначається у Національній науковій електронній системі «URIS» пропорційно внеску в загальний результат за відповідним напрямом, обов’язково з урахуванням показників підрозділу-лідера в закладі вищої освіти чи науковій установі.
Як функціонує новий розподіл коштів
Головним принципом розподілу є результати державної атестації.
Крім цього, під час визначення обсягу фінансування береться до уваги низка параметрів, від масштабу та розміру установи, до обсягу залучених зовнішніх коштів на дослідження, рівня публікацій і відсотка молодих вчених. Саме вони обумовлюють обсяг базового фінансування для кожної установи, структуру використання коштів та можливості майбутнього розвитку.
Фінансування не є рівномірно розподіленим: різні установи одержують різні ресурси, а перевага надається тим, хто демонструє кращі показники результативності. Базове фінансування спрямоване установам груп А та Б.
Річний обсяг основного фінансування однієї інституції варіюється від кількох мільйонів до більше ніж 100 млн грн, залежно від наслідків атестації та розмірів установи. Для окремих інституцій збільшення фінансування може досягати 30–60% і більше у порівнянні з рівнем попереднього періоду.
Додаткове базове фінансування охоплює 156 наукових організацій та 91 університет у всіх областях України, зокрема в прифронтових і прикордонних регіонах, а також переміщені установи, для котрих встановлені додаткові коефіцієнти підтримки.
На що витрачаються кошти
У межах загального обсягу 3,28 млрд грн основна частина коштів направляється на підвищення розміру оплати праці наукових працівників більш результативних інституцій і підрозділів шляхом встановлення відповідної надбавки за наслідками атестації – приблизно 2 млрд грн. Рівень фінансування у розрахунку на одного наукового чи науково-педагогічного працівника варіюється від 2 до більше ніж 10 тисяч грн залежно від атестаційної групи, вкладу структурного підрозділу в результат атестації та розміру установи.
Окремим напрямком є модернізація лабораторій, устаткування та наукової інфраструктури – для цих цілей виділяється близько 20% фінансування, більше 500 млн гривень.
Ще близько 300 млн грн передбачено на розвиток організацій та їх структур підтримки наукової діяльності.
Підтримка найважливіших ініціативних наукових досліджень складає більше ніж 100 млн грн у масштабі всієї системи.
На практиці це означає підняття заробітної плати у ряді установ на 30–70%, вперше – здатність інвестувати в обладнання без прив’язки до грантів, а також творення умов для довгострокового планування розвитку найспроможніших інституцій та університетів.
Приклади використання нової схеми фінансування
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України в межах базового фінансування у 2026 році додатково отримує близько 35,2 млн грн. Головна частина коштів скеровується на оплату праці (≈22,9 млн грн), оновлення інфраструктури (≈6,8 млн грн) та підтримку ініціативних досліджень (≈3,7 млн грн). Заробітна плата кожного наукового працівника має збільшитись на 8 тисяч грн на місяць. Загалом для інституту це збільшення на приблизно 48% у порівнянні з 2025 роком.
Інститут математики Національної академії наук України отримає 12,9 млн грн додаткового фінансування. Кошти будуть використані на оплату праці та функціонування підрозділів (8,4 млн грн), на прогрес інституції (2,0 млн грн), на інфраструктуру (2,5 млн грн), а також на ініціативні наукові теми (1,3 млн грн). Розмір додаткового фінансування на одного наукового працівника становить 4,4 тисячі грн на місяць. Загалом для інституту це збільшення на приблизно на 25% у порівнянні з минулим роком.
Інститут археології Національної академії наук України – 9,9 млн грн додаткового фінансування у 2026 році. Кошти будуть використані на оплату праці та роботу наукових підрозділів (6,4 млн грн), інфраструктуру (1,9 млн грн), розвиток інституції (1,5 млн грн), а також на ініціативні наукові теми (1,0 млн грн). Розмір надбавки у розрахунку на одного науковця становить 3,5 тисячі грн на місяць. Загалом для інституту це означає збільшення приблизно на 19% у порівнянні з минулим роком.
Державна установа «Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України» у 2026 році отримає 10,3 млн грн додаткового фінансування. Головна частина коштів буде використана на забезпечення функціонування наукових підрозділів та оплату праці (6,7 млн грн), на інфраструктурну підтримку (2 млн грн), на розбудову установи (1,6 млн грн), а також на реалізацію ініціативних наукових тем (1,1 млн грн). Додаткове фінансування заробітної плати наукового працівника становить 5 тисяч грн. на місяць. Загалом для інституту це збільшення приблизно на 50% у порівнянні з 2025.
Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» є одним з найбільших отримувачів базового фінансування – близько 100 млн грн, які направляються на оплату праці та функціонування підрозділів (≈65 млн грн), інфраструктуру (≈20 млн грн) та розбудову інституції (≈15 млн грн). Додаткове фінансування одного наукового працівника становить 5,2 тисячі грн. Загалом це збільшення фінансування інституції на більше ніж 25% у порівнянні з минулим роком.
Що це означає для науковців і системи в цілому
Впровадження додаткового фінансування в такому вигляді означає перехід від одноразових рішень до системної та сталої у часі допомоги найбільш ефективним науковим закладам. Для науковців це – стабільне збільшення прибутків, можливість працювати з модерним устаткуванням і результативно виконувати власні дослідження та розробки. Для держави – формування прозорого зв’язку між якістю та рівнем наукових досліджень та обсягом державної підтримки.
Міністерства освіти і науки.