Чи справді школа може вимагати однаковий одяг / Magnific
Напередодні старту нового навчального року батьки знову постають перед дилемою: чи необхідно придбавати для дитини піджак, класичні штани або інший одяг, який навчальний заклад іменує “примусовою формою”. У деяких освітніх установах такі норми досі зустрічаються у внутрішніх регламентах.
Проте, шкільна традиція та законодавча вимога – це не тотожні поняття. Розглянемо, чи є обов’язковою форма для українських учнів у 2026 році та як діяти, якщо дитину погрожують не допустити до занять без неї.
Загальнодержавної шкільної форми в Україні не існує
На рівні держави учні не зобов’язані носити уніфікований шкільний одяг. Постанова президента від 1996 року, яка передбачала її запровадження, втратила чинність ще 23 червня 2019 року. Після цього жодних нових загальних вимог щодо обов’язкового шкільного одягу для учнів не було встановлено.
На цьому також наполягає Служба освітнього омбудсмена: жоден нормативний документ не встановлює обов’язковість носіння шкільної форми, і вимога щодо наявності одягу певного фасону чи кольору не може стати обов’язковою лише через те, що її зафіксували у статуті чи іншому внутрішньому положенні школи.
Чинний Закон України “Про повну загальну середню освіту” також забороняє обмежувати право на здобуття освіти та встановлює, що учасники освітнього процесу не повинні піддаватися дискримінації. Отже, відсутність форми, встановленої школою, не може слугувати підставою для позбавлення дитини можливості навчатися.
Якщо Telegram заблокують Не губіть 24 Канал – підписуйтеся на нас у WhatsApp Додати
Що школа може встановити щодо одягу учнів?
Відсутність обов’язкової форми не означає, що питання шкільного гардеробу взагалі не підлягає обговоренню. Навчальний заклад, спільно з батьками та учнями, може дійти згоди щодо загальних правил, проте вони не повинні суперечити праву сім’ї самостійно обирати одяг для своєї дитини.
Служба освітнього омбудсмена пропонує кілька простих орієнтирів: шкільний одяг повинен бути охайним, зручним та відповідати погодним умовам. Натомість, обов’язкові вимоги до конкретного стилю, забарвлення чи інших елементів одягу омбудсмен вважає неприпустимими.
Це важливе уточнення стосується також так званого дрес-коду. Школа може спільно з учнями та батьками розробляти чіткі правила, але не має права під виглядом дрес-коду фактично відновлювати обов’язкову форму – наприклад, змушуючи всіх купувати однакові піджаки, спідниці чи штани певного кольору.
Що робити, якщо форму все ж вимагають?
Якщо в освітньому закладі наполягають на конкретній формі, батьки мають право звернутися до адміністрації з проханням надати пояснення, яким саме нормативним актом встановлено таку вимогу. Посилання виключно на статут школи чи рішення педагогічної ради є недостатнім, адже внутрішні документи навчального закладу не можуть суперечити чинному законодавству.
Неприпустимо використовувати відсутність форми як привід для приниження дитини, публічних зауважень чи застосування тиску. Законодавство визначає безпечне освітнє середовище як таке, що позбавлене психологічного насильства, дискримінації та утиску честі й гідності учасників освітнього процесу.
У випадках, коли права учня порушуються через вимоги до одягу, спершу можна обговорити ситуацію з керівництвом закладу, а якщо проблему не буде вирішено – подати офіційне звернення чи скаргу. Служба освітнього омбудсмена окремо закликає інформувати про випадки дискримінації або тиску, зумовленого незаконною вимогою щодо носіння шкільної форми.