Фото до статті
- Автор
- Віка Гриненко
- 5 грудня 2024, 13:43
- 37620
«…Часом іду вулицею, а діти граються у військові дії: хтось імітує стрілянину, захоплюють одне одного в полон. Недавно хлопці полонили дівчинку. Адже вони бачать усе, що відбувається навколо, живуть у цьому», – розповідає директорка вишгородського дитячого садочка Наталя Шевченко.
На третьому році повномасштабного вторгнення для вихованців «Ластівки» вже організовано харчування та сон в укриттях. Для цього встановлено ліжка, столи та лави, облаштовуються санвузли, а також приносяться іграшки та навчальні посібники.
Коли зникає електропостачання, доводиться запускати генератори, оскільки садочки досі не підключені до ліній стабільного живлення. І навіть за таких умов діти граються при світлі ліхтарів, бо потужності для всього не вистачає: пріоритет надається кухні та укриттю. А якщо очікуються тривалі перебої з електроенергією, кухарі приходять на роботу ще під час комендантської години, щоб встигнути приготувати сніданок.
Дитячий садок не функціонував майже пів року
З першого дня повномасштабної війни дитячий садок припинив свою діяльність, і протягом пів року діти залишалися вдома. З квітня вихователі та керівники гуртків почали проводити деякі заняття в онлайн-форматі (так, дистанційне навчання дісталося і дошкільнят). А на початку літа 2022-го дітей з «Ластівки» почали приймати в іншому міському садочку, оскільки там було безпечніше.
Тоді ж було розроблено рекомендації щодо облаштування укриттів у дитячих садках, аби там можна було перебувати дітям. У «Ластівці» є підвал, але там надзвичайно мало місця, і він більше підійде як теплопункт. Тому було прийнято рішення облаштувати укриття на цокольному поверсі нового корпусу садочка, який ще перебуває на стадії будівництва. Кошти на це були виділені міською радою.
Доступ до укриття був можливий лише з вулиці, а саме приміщення не опалювалося, тому під час повітряних тривог дітям доводилося спершу одягати або принаймні брати з собою куртки чи теплі кофти. Наразі до укриття можна потрапити зсередини садочка, туди також підвели централізоване опалення, і тепер діти перечікують тривоги хоч і в футболках.
Пообідати й поспати тепер також можна в укритті
Укриттям слугують дві кімнати та довгий коридор, де розташовані лавки, столики та шафки для дитячих речей. Вихователі та діти принесли в укриття деякі іграшки, навчальні книжки, олівці та альбоми для малювання. Також в укритті обладнано спеціальний туалет, де встановлено бойлер.
У коридорі діти переважно приймають їжу, але через те, що не вистачає місця за столом для всіх одночасно, спершу годують наймолодших. Ліжка, надані організацією ЮНІСЕФ, розставлені в кімнатах укриття. Найменші діти часто лягають на ліжка впоперек і сплять там навіть під час повітряних тривог. Коли оголошують відбій тривоги, а малюки ще сплять, їх не будять, а залишають до завершення денного сну. Старші діти, які ще не встигли заснути, можуть повернутися до груп після відбою. «Однак, якщо це тривоги, які вимагають постійного переміщення, то ми залишаємо дітей в укриттях на обід та на весь денний сон», – зазначає директорка.
Наразі за кожною групою додатково закріплено ще одного дорослого співробітника, який допомагає організувати дітей. Під час повітряних тривог дітей допомагають розбудити, зібрати та провести до безпечного місця вихователька, помічниця вихователя та інші працівники садочка: медична сестра, керівники гуртків образотворчого, музичного та спортивного мистецтва, методист, пралі, бухгалтери. Директорка не закріплена за жодною групою: вона контролює, щоб усі діти потрапили до укриття.
Дитячий садок працює під час вимкнень світла та після обстрілів
Наприкінці листопада 2022-го російська ракета влучила у будинок на вулиці, що межує із дитячим садком. «Тоді в садочку повилітали шибки та деформувалися віконні рами, було пошкоджено двері. У садочку перебувало 70 дітей, і ми всі перебували в укритті. До нас також прихистилися люди з сусідніх будинків: бабусі, дідусі, молоді мами з немовлятами або підлітки з домашніми улюбленцями», – пригадує Наталя Шевченко.
Тепер же до укриття допускаються лише діти та персонал. Згідно із законом, дозволено пускати лише учасників освітнього процесу, але якщо хтось прийде з сусідніх будинків, людей не виганятимуть, пояснює директорка.
Батькам про внутрішні проблеми садочка під час війни та вимкнень електроенергії намагаються не повідомляти. «Наше завдання – забезпечити дітей у садочку максимально, аби батьки могли відвідувати роботу. Ми маємо нагодувати, вкласти спати дітей, піклуватися про них та розважати весь день у теплі та безпеці».
«Коли не було світла, ми гріли чайник на вулиці для всього дитячого садка»
Під час перших вимкнень електроенергії у 2022-му дитячий садок використовував невеликі генератори, потужності яких вистачало лише на один чайник і комп’ютер. «Пам’ятаю, був день, коли через повітряні тривоги не вдалося приготувати повноцінний сніданок, і я стояла на вулиці біля генератора, гріючи чайник для всього дитячого садка, щоб усім вистачило чаю», – розповідає Наталя.
Тоді ж директорка звернулася до міської ради з проханням виділити генератор для садочка: першочергово необхідно було забезпечити електроенергією кухню та укриття. У лютому 2023-го «Ластівка» отримала генератор. Компанія-підрядник здійснила його підключення, облаштувала всі виходи, щоб вихлопні гази не потрапляли на територію садочка чи до сусідів, а також пояснила принцип роботи генератора. Дитячий садок самостійно обслуговує генератор та закуповує пальне для нього за кошти міської ради. «Я запитую необхідну суму, купую талони, обмінюю їх, купую пальне, заправляю і стежу за наявністю запасу палива», – пояснює Наталя.
Спочатку генератор працював автоматично: зникало світло – вмикався генератор. Це було зручно для кухні, оскільки кухарі починали готувати з п’ятої ранку, і під час вимкнень електроенергії ніхто б не приїжджав вмикати пристрій. «Пізніше я підрахувала, що це надто дорого. Адже, наприклад, ми зварили їжу, тривоги немає, світло в укритті не потрібне, а в групах можна перечекати і так. Тому генератор перевели на ручне керування», – зазначає Наталя. Тоді ж директорка, електрик та всі кухарі пройшли інструктаж щодо самостійного ввімкнення генератора.
Кухарі приходили на роботу під час комендантської години, щоб приготувати сніданок
Хоча у 2022-му був період, коли кухарі приходили на роботу навіть о четвертій ранку. «Це ситуації, коли світло вимикали на більш ніж половину дня, і ми не могли приготувати нічого. Тому кухарі вирішили приходити на роботу раніше, щоб до шостої ранку, поки за графіком було світло, максимально приготувати їжу на день, а потім доводилося обходитися генераторами», – розповідає Наталя.
Директорка виписувала кожному кухареві спеціальну довідку-перепустку. І коли патрульні зупиняли працівників «Ластівки» під час комендантської години, кухарі пред’являли «пропуски» та пояснювали, що прямують готувати їжу в дитячий садок, і жодних проблем не виникало.
Вже з лютого 2023-го дитячий садок працював стабільно, попри вимкнення електроенергії, і дітям завжди подавали сніданок, обід та вечерю. «Бувало, що дітей не приймали зовсім, але лише через надзвичайно тривалі повітряні тривоги, що тривали ще з ночі».
«Діти вже не лякаються, вони звикли. Як і до війни»
Під час вимкнень електроенергії в кабінетах працівників світло є. А от у дитячих групах використовують туристичні ліхтарі, які купували садочок та батьки окремо. Торік увечері всіх дітей збирали у великому музичному залі. Усі брали з собою ліхтарики, іграшки і так гралися. Дітям так навіть більше подобалося: вони вигадували нові ігри разом і «бігали-дуркували» по-своєму.
Діти адаптуються, вони розуміють, що в дитячому садку світло вимикають так само, як і вдома. «Вихователі та батьки пояснюють причини вимкнення світла, тому жодних істерик немає. Навіть діти в ясельних групах (2–3 роки) не бояться, вони звикли. Так само, як і до війни», – зазначає директорка.
«Наразі діти дуже швидко подорослішали, багато з них по-дорослому розмірковують про війну, про солдатів і горе», – ділиться Наталя. Тому в дитячому садку намагаються проводити різноманітні свята та фізкультурні заходи, запрошують театри, щоб відвернути увагу дітей від війни.
«Але реалії такі, що часом іду вулицею, а діти граються у війну: хтось імітує стрілянину, захоплюють одне одного в полон. Нещодавно хлопці полонили дівчинку. Адже вони бачать усе, що відбувається навколо, живуть у цьому».
Фото: Віка Гриненко